Page 77 - 6400

новного матеріалу, покритого шаром неферомагнітного ма-
теріалу, є непрямою мірою товщини покриття.
Даний магнітний метод застосовується в приладах з еле-
ктромагнітом, де сила відриву осердя від контрольованого ви-
робу визначається величиною струму намагнічування, що
протікає через котушку електромагніту у момент відриву осе-
рдя від виробу (рис.7.1, а). Метод придатний для вимірювання
товщини шарів до 10 мм з точністю від 10 до 15 % під час ви-
мірювання в окремих точках.
У якості контрольованого параметру магнітного потоку
детекторами можуть служити давачі Холла (рис.7.1, б). У цьо-
му випадку під час збільшення товщини покриття зменшу-
ється магнітний потік, що проходить через давач Холла, і
знижується ЕРС, величина якої може характеризувати тов-
щину покриття. Цей метод дозволяє вимірювати товщину не-
феромагнітних або слабоферомагнітних покриттів, нанесених
на феромагнітну основу. Діапазон вимірюваної товщини скла-
дає від 0 до10 мм і точністю біля ± 10 %.
Якщо на осерді котушки, яка збуджує магнітну індукцію,
встановити другу (вимірювальну) обмотку (рис.7.1, в), то ве-
личина наведеної ЕРС в цій обмотці буде пропорційна швид-
кості зміни магнітної індукції. Із збільшенням товщини пок-
риття зменшуватиметься ЕРС, що наводиться у вимірю-
вальній обмотці. Відповідно до величини виміряної ЕРС виз-
начають товщину покриття. Індукційний метод дозволяє кон-
тролювати товщину неферомагнітних покриттів, нанесених на
феромагнітну підкладку з діапазоном товщини від 0 до10 мм,
коли середня похибка складатиме від ± 3 до ± 5 %.
Електричні методи засновані на тому, що багато елек-
тричних характеристик матеріалу за певних умов прямо зале-
жать від його товщини.
Під час вимірювання величини електричної провідності,
яка пропорційна товщині покриття, використовують чотири
електроди (рис.7.1, г). Два з них підключають до джерела еле-
ктричного струму, а два внутрішні електроди сполучають з
електричним вольтметром, покази якого характеризують тов-
щину вимірюваного покриття. Цим методом можна виміряти

76