Page 49 - 6383

теоретичних і одержаних експериментальним шляхом за результатами
тензометричних вимірів.

16.4. Розв’язання задачі оцінювання експлуатувальної надійності
ЗОРВ АЕС з ВВЕР-1000 за результатами неруйнівного контролю
геодезичним методом

16.4.1. Постановка задачі

У даному розділі приведемо результати рис.16.21. АЕС з ВВЕР-1000.які,
на нашу думку, підтверджують конкурентоздатність геодезичного методу
неруйнівного контролю в комплексі робіт, які виконують для оцінювання
напружено-деформованого стану ЗОРВ (захисної оболонки реакторного
відділення) АЕС із ВВЕР-1000.
Актуальність цієї проблеми пояснюється насамперед тим, що за останні
двадцять років усі атомні електростанції України будували і проектували з
реакторними установками (РУ) цього найбільш сучасного типу. Їхня
особливість – наявність саме ЗОРВ, яка є останнім бар'єром на шляху
проникнення радіоактивних продуктів у навколишнє середовище при
можливих аваріях на АЕС, пов’язаних із втратами теплоносія першого контуру.
У зв’язку з цим нормативними документами з ядерної безпеки
експлуатація блоків допускається тільки за умови постійного контролю за
напружено-деформованим станом ЗОРВ. З цією метою використовуємо
систему датчиків, які закладають у момент монтажу й бетонування в тіло ЗОРВ.
Датчики мають надавати інформацію про напруги в арматурі і бетоні та про
їхній температурний стан.
Основний недолік цієї системи, як показує досвід експлуатації, полягає в
тому, що можливість ремонту та заміни датчиків, коли їхня частина вийшла з
ладу, виключена. Більшість датчиків, які були встановлені понад 30 років тому,
не працює і вимагає заміни.
ЗОРВ – це залізобетонний циліндр завтовшки 1,2м, який зверху закритий
пологим сферичним куполом, а знизу –фундаментною плитою. Внутрішня
поверхня оболонки покрита металевою обшивкою завтовшки 8-10 мм. ЗОРВ
будується з бетону М-400 і ненапруженої арматури-гарячекатаної арматурної
сталі класу АIII.

49