Page 24 - 6383
P. 24

У декартовій системі координат:

                                                      v = εx +εy + εz.

                      Використовуючи  єдині  позначення  для  обох  типів  деформації,  можна
               записати деформації у вигляді тензора деформації:






                      З  порівняння  тензорного  запису  з  традиційним  для  декартової  системи
               координат можна отримати:








                      16.2.2. Механічні властивості твердих тіл

                      У  будь-якому  перерізі  деформованого  тіла  діють  сили  пружності,  що
               перешкоджають  розриву  тіла  на  частини.  Стан  деформованого  тіла
               характеризують особливою величиною, що називається напруженням.
                      Напруження  –  це  величина,  що  дорівнює  відношенню  модуля  F  сили
               пружності до площі поперечного перерізу S тіла:

                                                     F                 Н  
                                                            )
                                                        (С   1  Па   1  2  .                        (16.3)
                                                     S                м  
                      Закон  Гука:  за  малих  деформацій  напруження  σ  прямо  пропорційне
               відносному видовженню ε.
                                                σ = Е │ε│,                                               (16.4)
                      де ε – відносне видовження,
               Е – коефіцієнт пропорційності, або модуль пружності, або модуль Юнга.
                      Для  більшості  поширених  матеріалів  Е  визначено  експериментально:
                                    
                                     11
               сталь  –       1 . 2  10 Па,  алюміній  –      7  10   10  Па.  Модуль  Юнга  характеризує
               опірність матеріалу пружним деформаціям розтягу (стиску). Оскільки
                                                            F
                                                            ,                                          (16.5)
                                                            S
                                                              l 
                                                              ,                                        (16.6)
                                                             l
                                                             0
               то з формул (1.2) і (1.3) випливає
                                                     F        l           SE
                                                         E    , або  F        l  .
                                                     S      l              l
                                                             0              0
                                 SE
               Позначимо  k        ,
                                  l
                                  0
               де k – жорсткість стержня, прямо пропорційна добутку модуля Юнги і площі
               поперечного перерізу, і обернено пропорційна його довжині.
                      Отже,
                                                        F   k  l                                       (16.7)

                                                              24
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29