Page 21 - 6383

Таблиця 16. 2 – Клас точності вимірів вертикальних і горизонтальних
переміщень
Допустима похибка вимірювання
Клас точності
переміщень, мм
вимірів
вертикальних горизонтальних
I 1 2
II 2 5
III 5 10

IV 10 15
I, II – для унікальних будівель і споруд, що перебувають в експлуатації
понад 50 років і які будуються на скельних, напівскельних, піскових,
глинистих т інших щільних ґрунтах, які стискаються.

III – для будівель і споруд, які зводять на насипних, за торфованих та
інших ґрунтах, які сильно стискаються.
IV – для земляних споруд.

16.2 Теоретичні відомості про деформації твердих тіл та їхній
напружено-деформований стан.

16.2.1 Види деформацій твердих тіл
Деформа́ція (від лат. deformatio — «спотворення») — зміна розмірів і
форми твердого тіла під дією зовнішніх сил (навантажень) або якихось інших
впливів (наприклад, температури, електричних чи магнітних полів).

Тверді тіла зберігають не тільки свій об’єм, як рідини, але і форму,
перебувають переважно в кристалічному стані. Усі кристалічні тіла
анізотропні, тобто їхні фізичні властивості залежать від напрямку всередині
кристалу.
Тверде тіло, що складається з великої кількості маленьких кристалів –
полікристалічне: метали, кусок цукру. Метали в звичайному стані не
анізотропні.
Крім кристалічних твердих тіл є аморфні: скло, більшість пластмас; всі
вони ізотропні – їхні фізичні властивості однакові в усіх напрямках;
залежно від температури, можуть змінювати свої властивості, навіть до
властивостей рідин.
Деформація (зміна форми або об’єму тіла) виникає тільки в тому разі,
коли переміщення різних частин тіла неоднакове.
Пружні деформації – повністю зникають після припинення дії зовнішніх
сил.
Деформації, що не зникають після припинення дії зовнішніх сил,
називаються пластичними.
Будь-які деформації твердих тіл зводяться до двох видів: розтягу (стиску)
і зсуву.
Деформації розтягу (стиску) – характеризують абсолютним видовженням
l  l  l  (16.1)
0
і відносним
21