Page 70 - 6377

Ми розглянули випадок, коли світло монохроматичне. Якщо падаюче світло не

монохроматичне, тобто присутні одночасно різні довжини хвиль, то кожна монохроматична
складова утворює свою систему інтерференційних смуг, зміщених одна відносно одної.

Прикладами може бути різнокольорова картина в мильних бульбашках, в тонких шарах

масла, бензину на поверхні води, а також, інтерференційна картина яка виникає на поверхні
металевих полірованих деталей при загартуванні.

Рисунок 7 – Смуги рівного нахилу у тонких плівках (тонкі плівки бензину на поверхні води).

Всі вони обумовлені явищем інтерференції при падінні на них білого (немонохроматичного)

світла. Важливо, щоб при цьому не відбулося взаємного перекриття інтерференційної
картини, яке може призвести до їх зникнення. При виникненні інтерференційної картини

важливе значення має товщина пластинки. Інтерференцію від пластинки можна спостерігати

до певної товщини пластинки. Розглянемо положення інтерференційних смуг в залежності
від товщини пластинки. Запишемо умови двох сусідніх максимумів:


2 cos ± = , (35)

2


2 cos +1 ± = + 1 . (36)
2

Віднімемо від (36) (35), отримаємо:

2 (cos +1 − cos ) =  (37)