Page 67 - 6377

частково відбивають і частково пропускають світло. Вони придатні для точкових джерел та

для джерел скінченних розмірів і забезпечують значно більшу інтенсивність
інтерференційних смуг у порівнянні з методом поділу світлового фронту. Когерентні хвилі

можна отримати поділом амплітуди світлової хвилі за допомогою плоско паралельних

прозорих пластин.
Інтерференційні смуги, які виникають в наслідок накладання хвиль, що попадають

на плоско паралельну пластинку під однаковими кутами, називаються смугами однакового

нахилу.
Нехай поверхня плоско паралельної пластинки з прозорого матеріалу освітлюється

точковим джерелом монохроматичного світла (рис. 4). У довільну точку приходять дві
хвилі: одна, відбита від верхньої, друга – від нижньої поверхні. Обидві хвилі виходять з

одного і того ж джерела і, будучи когерентними, дають нелокалізовану інтерференційну
картину.

Розглянемо випадок коли, джерело перебуває у нескінченності, тобто хвилі, відбиті

від поверхні ідуть паралельно і спостереження проводять оком адаптованим на
нескінченність або у фокальній площині об’єктива телескопа (рис. 5).

Рисунок 4 – Інтерференція від плоско паралельної пластинки.

Дві хвилі, які інтерферують і йдуть від до , походять від однієї падаючої хвилі . В
залежності від різниці ходу хвиль у точці будуть спостерігатися максимум або мінімум.

Оскільки оптичні довжини усіх хвиль, які пройшли через лінзу у межах лінзи рівні, то будь-
яка різниця ходу між інтерферуючими хвилями виникає від точки до площини :


∆= + − ∙ ± , (27)
0
2

де і – показники заломлення пластинки і оточуючого середовища. Доданок ±
0
2
обумовлений втратою півхвилі при відбиванні світла від границі поділу оптично більш