Page 144 - 6375

напруження, при якій ще виконується лінійна залежність між і , називають межею

пропорційності ( , ). При напруженнях, які вищі за , (від точки до точки
1
1
1
(див. рис. 22), деформація має ще пружний характер, але залежність між і нелінійна.
Граничне напруження, при якому ще не виникає залишкова деформація, називають межею

пружності ( , ). За межами пружності в тілах виникають деформації, що зберігаються і
2
2
після припинення дії зовнішніх сил. Це так звана залишкова деформація.

Рисунок 22 – Діаграма деформації.

Тіло при припиненні дії зовнішніх сил повертається не в стан , а в стан
′
Напруження, при якому виявляється помітна залишкова деформація (близько 0,2 %),
називають межею текучості (точка ). За межею текучості при > лежить область
2
текучості. Для неї характерним є неперервне зростання деформації тіла з часом при майже

сталому напруженні (ділянка ).
Матеріали, для яких області текучості практично немає, називають крихкими (цегла,

скло, фарфор та ін). При дальшому розтязі за точку тіло знову чинить опір деформації.
Максимальне напруження , що виникає в тілі перед початком його руйнування, називають
3
межею міцності. При вищих напруженнях в одному із перерізів тіла його діаметр

зменшується і утворюється шийка, в якій відбувається руйнування.
Якщо при першому деформуванні тіла напруження було більшим за межу

пружності, то після припинення дії зовнішньої сили тіло повертається в стан . Якщо
′
повторно деформувати тіло, то межа пружності його збільшиться. Зростання межі пружності
тіла внаслідок його повторних деформацій називають зміцнюванням.