Page 135 - 6375

домішки, опромінюючи кристали елементарними частинками високих енергій, вдаються до

пластичної деформації та гартування при високих температурах.
Точкові дефекти досить важко спостерігати безпосередньо. Досліджують їх і

вивчають за впливом на різні фізичні властивості кристалів. Лінійний дефект – це

порушення правильності структури вздовж деяких ліній. Такі дефекти називають
дислокаціями. Поперечні розміри лінійного дефекту не перевищують однієї або кількох

міжатомних відстаней, а довжина може досягти розмірів кристала.

Дислокації с крайові і гвинтові. Якщо одна з атомних площин обривається всередині
кристала, то край цієї «лінії» «зайвої» площини утворює крайову дислокацію (рис. 15).

Кристал з крайовою дислокацією можна уявити як книгу, в якій одна із сторінок наполовину
обірвана. Гвинтова дислокація утворюється внаслідок сповзання двох атомних півплощин на

один період одна відносно одної, починаючи з деякої лінії (рис. 16). Ці два типи дислокацій є
найпростішими. Взагалі дислокації в кристалі – це накладання лінійної та гвинтової

дислокацій.

Рисунок 15 – Крайова дислокація.