Page 124 - 6375

температурі, нижчій від температури кристалізації. За наявності багатьох центрів

кристалізації виникає відповідна дрібнокристалічна структура.
Аморфні тіла бувають природні (янтар, смола, бітум, опал) і штучні (звичайне скло,

плавлений кварц, бакеліт, різні полімери).

Поділ твердих тіл тільки на дві групи – кристалічні та аморфні – є недостатнім. Це
випливає вже хоча б з факту існування таких станів речовини, як рідкі кристали. Речовина

може перебувати в аморфно-кристалічному стані.

Однією з основних властивостей кристалічних тіл є анізотропія, тобто залежність
фізичних властивостей макроскопічного однорідного тіла від напряму. Анізотропія є одним

із наслідків правильного порядку в розміщенні структурних частинок.
Аморфні тіла ізотропні. Природна ізотропність їх зумовлена відсутністю самовільної

орієнтації структурних частинок.
Наведемо емпіричні закони кристалографії.

Закон плоскогранності та прямореберності: грані кристала є площинами, а ребра –

прямими лініями.
Закон сталості гранних кутів: кути між відповідними гранями та ребрами кристала

залишаються сталими для різних екземплярів тієї самої кристалічної речовини.
Закон раціональних відношень осьових відрізків: відношення відрізків, що

відтинаються гранями на осях кристала, виражається цілими числами.
Закон симетрії: у кристалах можуть існувати осі симетрії тільки першого, другого,

третього, четвертого та шостого порядків. Віссю симетрії є пряма лінія, при повороті

навколо якої на деякий кут 2 фігура набуває свого попереднього стану ( називають

порядком осі симетрії).

До елементів симетрії належать також площина симетрії , центр симетрії або
інверсії . Площина симетрії – це площина, в якій при дзеркальному відображенні фігура

збігається сама з собою. Центр інверсії є особливою точкою всередині фігури, при відбитті в

якій усіх точок фігури вони суміщаються. Якщо молекула має центр симетрії в деякій точці
′
(рис. 10), то кожному атому відповідає такий самий атом , причому = .
′
′
Однією з найбільш важливих та характерних властивостей кристалів є їх симетрія.
Під симетрією кристалів розуміють закономірності розміщення їхніх структурних частинок

на площині та в просторі.
У цілому реальні властивості кристалів визначаються регулярністю розміщення

структурних одиниць та характером сил взаємодії.

Згідно з модельними уявленнями геометричну структуру ідеального кристала можна
розглядати як просторову впорядковану систему структурних одиниць. Якщо у відповідність

кожній структурній одиниці поставити точку, з якою збігається її центр маси, то дістанемо