Page 122 - 6375
P. 122

вибіркова  дифузія  розчинника  через  напівпроникну  перетинку  від  нижчої  концентрації  до

               вищої.  Напрям  осмосу  цілком  визначається  другим  законом  термодинаміки.  Згідно  з  цим
               законом повинно реалізуватися вирівнювання концентрацій у посудинах  і .

                        Розвиваючи  аналогію  між  властивостями  ідеальних  газів  і  слабких  розчинів,

               нідерландський  фізико-хімік  Вант-Гофф  (1852– 1911)  застосував  рівняння  Менделеєва-

               Клапейрона до розчиненої речовини, розглядаючи  як об’єм розчину, а осмотичний тиск –
               як аналог тиску газу. Тоді дістаємо


                                                            
                                                     осм  =     =  .
                                                                     
                                                            

                        Це  рівняння  виражає  закон  осмосу  Вант-Гоффа.  Осмотичний  тиск  розчину

               пропорційний молярній концентрації та температурі.
                        При   = ,   =   осмотичний  тиск  визначається  тільки  числом  частинок

               розчиненої  речовини  і  не  залежить  від  їх  природи,  а  також  від  природи  розчинника.  Цей

               результат  аналогічний  незалежності  тиску  ідеального  газу  від  його  природи.  Визначення
               осмотичного  тиску  розчинів  дає  змогу  вивчати  молекулярний  стан  розчиненої  речовини.

               Закон Вант-Гоффа характерний для розчинів, які одночасно є розбавленими та ідеальними.

               Для електролітів  осм  =   де  – ступінь дисоціації.
                                           
                        В.  Пфеффер  сконструював  осмометр  –  прилад  для  вимірювання        осм   і  вивчив

               залежність   осм   від  температури  та  концентрації  розчину,  а  також  перевірив  закон  Вант-
               Гоффа  для  однопроцентного  розчину  цукру  у  воді.  Якщо  кілька  речовин  розчиняються  у

               слабких розчинах, то для  осм  справджується закон, подібний до закону Дальтона для суміші
               газів.

                        Осмотичні явища відіграють велику роль у життєдіяльності рослинних і тваринних

               організмів.  Оболонки  їх  клітин  –  напівпроникні  перетинки,  і  багато  важливих  обмінів
               речовин здійснюється через них. Це, наприклад, проникнення ґрунтових розчинів у кореневі

               волоски  рослин  та  поживних  соків  у  клітини  рослин  і  тварин.  Через  осмотичні  явища  на

               солончаках рослини не можуть проростати. Причиною є обернений осмос, тобто виведення
               води з рослин у фунт. Клітини мікроорганізмів, поміщені в концентрований розчин цукру,

               віддають йому воду, стискаються і гинуть; навпаки, сухе насіння гороху, бобів, розміщених у
               воді, поглинає її і розбухає. З осмотичними процесами ми зустрічаємося також в органічній

               технології. До них належать соління і маринування овочів, добування цукру з буряків, фарб з
               органічних речовин, дубильних екстрактів, виготовлення настоїв з ягід і фруктів тощо.

                        18.6. Властивості кристалів. Твердим тілом називають агрегатний стан речовини,

               який  характеризується  стабільністю  форми  та  об’єму,  а  також  особливим  характером
   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127