Page 128 - 6374

здійснюють рухи навколо своїх положень рівноваги. Середовище будемо розглядати як

суцільне і неперервне, відволікаючись від його атомістичної будови.
Напрям поширення хвилі називають променем. Залежно від напряму коливання

частинок середовища відносно напряму поширення хвиль їх поділяють на поперечні і

поздовжні. Поперечними називають хвилі, в яких частинки коливаються у
перпендикулярному до променя хвилі напрямі. Хвилі, в яких частинки коливаються у

напрямі їх поширення, називають поздовжніми (рис. 1).

Рисунок 1 – Поперечні (а) і повздовжні (б) хвилі.

Відстань між двома найближчими частинками, фази коливань яких відрізняються на

2, називають довжиною хвилі . Це відстань на яку поширюється хвиля за час, що
дорівнює одному періоду. У суцільному середовищі коливання поширюватимуться однаково

в усіх напрямах.

Ділянку середовища, де його частинки при поширенні хвиль здійснюють коливання,
називають хвильовим полем. Геометричне місце точок, які коливаються в однакових фазах,

називають хвильовою поверхнею. Геометричне місце точок, якого досягне коливання до
моменту часу , називають фронтом хвилі. Фронт хвилі являє собою поверхню, що відділяє

частину простору, в якому відбувається хвильовий процес, від тієї, де коливання ще не

виникли. У хвильовому полі можна провести хвильову поверхню через будь-яку точку.
Залежно від форми фронту розрізняють хвилі плоскі, сферичні, циліндричні та ін. Хвилі з

плоскою хвильовою поверхнею називають плоскими.
Характер коливання частинок при переміщенні хвилі, форма хвильового фронту

залежать від характеру їх генерування і властивостей середовища. У поперечних хвилях

відбувається зсув шарів середовища один відносно одного. Поперечні механічні хвилі