Page 44 - 6330

(670-860 см3). Вони заселили Європу та Азію 230 000 років тому і жили там
100 тис. років. Це були вправні мисливці.
Ймовірно, вони вже вміли розмовляти, хоча мова не була складною.
Деякі з них ховали своїх померлих родичів, уміли виготовляти прикраси –
своєрідні символічні атрибути культури, що свідчить про розвиток свідомості
у ранніх предків сучасної людини. Однак на зміну неандертальцям з інших
країн прийшли сучасні люди (Homo sapiens). Вони з'явилися в Африці
близько 120 000 років тому. Останні знахідки в Південній Африці та Конго
свідчать, що вже 70 000 -75 000 років тому Homo sapiens послуговувалися
складними кістяними знаряддями і робили символічні предмети з дерева.
За археологічними і біомолекулярними даними, сучасні люди почали
кочувати по Африці 120 000 років тому. А 100 000 років тому вони рушили на
північ і 90 000 років тому досягли західного Середземномор'я, де вперше
зустрілися з неандертальцями. За 30 000 років вони дійшли до Китаю, а 50
000 років тому дісталися Австралії.

43
Такі темпи можуть видатися швидкими, але якби навіть люди здолали
цю відстань (20 000км), йдучи узбережжями, швидкість пересування
становила б менше, ніж 1 км за рік.
Вкрита льодовиками Європа була головною фізичною і кліматичною
перешкодою на шляху людей, тому вони освоїли її лише 40 000 років тому, а
перехід у північно-східному напрямку через Сибір на Аляску виявився ще
важчим. 18 000-10 200 років тому за низького рівня моря на місці Берингової
протоки існував «міст» суходолу, завдяки чому люди мали змогу перебратися
в Америку, а 12 500 років тому вони вже дісталися Чилі. Найостанніше
переселення – на острови Тихого океану, включаючи Нову Зеландію, -
відбулося лише тисячу років тому.
Наприкінці останнього льодовикового періоду 12 000 років тому,
відбулося глобальне вимирання мегафауни – тварин з великою вагою, у т. ч.
мамонтів. З приходом сучасних людей (близко 40 000 років тому) зникли
неандертальці, хоча в Європі вони співіснували з прибульцями близько 10
000 років. За результатами аналізів ДНК по при збіг у часі і спільну
територію, ці два людських види майже не схрещувалися між собою.
Достеменна причина вимирання мегафауни (зміни клімату або умов
довкілля, винищення людьми або все разом) викликає суперечки. Останні
дані, здебільшого Австрало-Азіатського регіону, де кліматичні зміни були
зовсім незначні, свідчать, що тварини почали вимирати після приходу людей-
мисливців. Винятком є Африка, де сучасні люди досить довго співіснували з
великими ссавцями, хоча сьогодні, із зростанням народонаселення,
вимирання загрожує і великим африканським тваринам.
Людина впливає на стан Землі не тільки полюванням, а й захопленням
природних ареалів, що супроводжується глобальним потеплінням. Все це
становить серйозну загрозу флорі та фауні Землі й самому людству.