Page 40 - 6330

шишок. Хвойні, а також цикадові та саговникові бенетити переважали в
юрський і крейдяний періоди. Більшість цикадових, котрі теж мали насіннєві
шишки, поширилися навіть у полярних областях, коли ті ще не були вкриті
кригою. В крейдяний період почали розвиватися квіткові (покритонасінні)
рослини. Вони мали деякі особливості, властиві іншим мезозойським
рослинам, як-от квіткові репродуктивні структури, що їх мали бенетити
(незапліднене насіння містилося в них у плодолистику).
Протягом 150 млн. років, з пізнього тріасу до кінця крейдяного
періоду, на суходолі панувати плазуни. До найпоширеніших груп належали
динозаври, об'єднані в 900 родів, від двоногих, завбільшки з ворону, до
найбільших чотириногих завроподів завдовжки до 34м.
У мезозої динозаври заселили більшу частину доступних місць
проживання. Існували два типи динозаврів: перші за будовою таза були
подібні до птахів, другі нагадували плазунів. До останнього типу належала
група так званих манірапторанських динозаврів (деякі з них були оперені),
39
причому до однієї з крейдяних груп цих дрібних хижаків, імовірно, належали
й предки птахів.
Наприкінці крейдяного періоду вимерло близько 50% видів. І серед
них – динозаври (не враховуючи птахів), морські й літаючі плазуни та
амоніти (панцирні й кальмароподібні тварини). Їх зникнення збіглося з
падінням велетенського метеорита в Карибському морі, неподалік від
півострова Юкатан, у Чиксулубі (Мексика), а також з Деканськими лавовими
виверженнями. Ці події значною мірою вплинули на земний клімат, хоча
більшість тварин вимерла, ймовірно, все-таки після метеоритного удару.

8.4 Кайнозойська ера

Кайнозойська ера охоплює 65 млн. років, аж до наших днів (кайнозой
означає «нове життя»). У той час з'явилися різноманітні сучасні кісткові
риби, квіткові рослини, запилювальні комахи, птахи й ссавці, у т. ч. примати.
Рух літосферних плит у кайнозої вплинув на еволюцію життя.
Утворення гір і височин уздовж західної межі обох Америк спричинило зміни
клімату, а у Південно-Сахідній Азії формування Гімалаїв і Тибетського
нагір'я сприяло появі мусонів. Внаслідок розколу плит і вулканізму
утворилися Північна Атлантика і Східно-Африканська зона розломів, де
розвивалось чимало приматів.
Американський геолог Волтер Альварес (нар. 1940 р.) виявив у
крейдяно-кайнозойській морській глині велике скупчення рідкісного
елементу іридію. У 1980 р. він разом з батьком Луїсом Альваресом (1911—
1988), Нобелівським лауреатом з фізики, висунув гіпотезу, що така кількість
іридію могла потрапити на Землю тільки з позаземним тілом (наприклад, з
великим метеоритом). Потім Альвареси висунули припущення, що динозаври
вимерли внаслідок катастрофи, спричиненої метеоритним ударом.