Page 47 - 6330
P. 47
відбуватись лише незначні фізичні зміни людини. В останні десятки тисяч
років біологічна еволюція людини значно уповільнилась на користь
культурній еволюції. Темпи останньої весь час прискорюються. Ймовірно, що
через кілька тисяч років людство зовсім звільниться від усіх біологічних
законів, що обумовлюють її розвиток. Біологічні процеси, що привели нас від
мавп до людини, порівняно з культурним розвитком дуже повільні. Вони
співмірні тільки з геологічною шкалою часу. Культурний розвиток і науково-
технічний прогрес відбувається дуже швидко. І кожне покоління передає
наступному свої досягнення. Але в той же час людина – це така істота, яка, на
відміну від тварин, створює загрозу сама собі. І не можна прогнозувати, яка з
двох сил переможе: сила культурної еволюції, що приведе до появи нового
Homo sapiens, чи руйнівна сила, яка його знищить, щоб повернути рівновагу
природі і самій Землі, до того як вона сама через шість мільярдів років буде
поглинута червоним гігантом – нашим любимим Сонцем. Якщо ж люди
будуть розумними, то і перед поглиненням Землі, вони зможуть мати
можливість покорити іншу планету Галактики або навіть Всесвіту.
46
Лекція 10
ЗАГРОЗИ ЛЮДСТВУ З ГЛИБИН ЗЕМЛІ
Несприятливі екологічні ситуації виникають як під впливом
антропогенних (техногенних) чинників, так і стихійних явищ. Розділити їх не
завжди можливо, тому що перші часто підсилюють других. Не дивлячись на
науково-технічний прогрес, людина все ще залежить від природних стихій.
10.1 Ендогеодинамічні процеси
10.1.1 Виверження вулканів
Вони найбільш небезпечні для людей. Є свідоцтва досить давніх епох.
Під попелом і лавою гинули цілі міста: в басейні Рейну (ФРН) відкопали
поселення людей 11 тисячоліття тому, тобто ще в кінці льодовикового
періоду.
В 79р. н.е. Везувій за 48 годин покрив лавою і попелом спочатку м.
Помпею, а потім і м.Геркуланум. Товщина покриву – до 20м, а площа
2
навколо Помпеї 310км при радіусі 18 км.
В Мексиці одне із великих міст майя було поховано на площі майже
2
3000 км .
Вулкан Санторін на острові Крит в XVI ст. до н.е. покрив лавою і
попелом товщиною 10 м площу в радіусі 170 км, а окремі потоки досягли 600
км (на дні моря на схід від острова). Це виверження дехто вважає є причиною
гибелі Атлантиди.
1902р. – м.Сен-П’єр (острів Мартиніка) був знищений вулканом Мон-
таль-Пеле. Загинуло 28 тис. людей. Експерти за 12 днів попереджали про
виверження, але вважали, що воно буде незначним (таким як у 1851р.).
1985р. – вулкан Румс в Колумбії (на стику Тихоокеанської плити, що
опускається під Південну Америку) був спокійним 90 років і його вважали