Page 42 - 6330
P. 42

Справжня  причина  тодішнього  глобального  похолодання  викликає
          суперечки,  хоча  є  припущення,  що  це  сталося  внаслідок  зміни  циркуляції
          океанських  течій,  спричиненої,  ймовірно,  рухами  літосферних  плит.
          Температури  океанських  течій  впливають  на  температури  і  вологість
          атмосфери. А в четвертинний період, що розпочався понад 2 млн. років тому і
          триває  досі,  льодовикові  епохи  чергувались  з  міжльодовиковими
          потепліннями. В наш час – черговий період міжльодовикового потепління.
               В  Україні  льодовикові  відклади  вивчав  видатний  дослідник  природи
          П.А.  Тутковський.  Обширні  льодовикові  покриви  почали  розвиватися  в
          Північній  півкулі  близько  2,6  млн.  років  тому,  після  утворення  Арктичної
          льодовикової шапки, і згодом поширилися далеко на південь  – до нинішніх
          Нью-Йорка   в   Північній   Америці   та   Бірмінгема,   Копенгагена   і
          Дніпропетровська в Європі. Багаторічна мерзлота простягалася до Чорного й
          Середземного  морів,  а  гірські  льодовики  сягали  навіть  тропіків.  Водночас
          мали  місце  часті  коливання  клімату,  в  міжльодовикові  періоди  відбувалося
          потепління, яке часом перевищувало нинішнє.
                                             41
               Наприклад,  125  000  років  тому  в  Англії,  де  перед  тим  і  пізніше
          височіли льодовики, жили такі тварини, як слони і гіпопотами. Періодичність
          кліматичних  коливань  спершу  становила  близько  40  000  років, але  близько
          одного  мільйона  років  тому  змінилася  на  100-тисячорічний  цикл,  що  було
          пов'язано  зі  змінами  глобального  кліматичного  циклу.  Це  вплинуло  на
          еволюцію  фауни,  серед  якої  виживали  ті  таксони,  що  розмножувались
          статево.
               Одна з переваг такого розмноження і пов’язаних з ним змін генофонду
          через мутацію полягає в тому, що це дозволяє організмам пристосуватися до
          нових  умов,  зокрема  клімату.  Льодовикові    періоди  супроводжувалися
          похолоданням, тож  у  тварин розвинулися адаптивні  ознаки, що  допомагали
          їм  виживати.  Це  і  теплоізоляція  (волосяний  та  шерстяний  покрив,  пір'я),  і
          жирові запаси за браком корму, і маскування, особливо в снігах (білі шуби у
          песців, зайців і білих ведмедів).
               У пристосованих до холоду тварин і людей кремезна статура і короткі
          кінцівки,  завдяки  чому  зменшується  площа  відкритих  ділянок  тіла  і
          збільшується  об'єм  для  тривалого  збереження  тепла.  Рослини  протистоять
          низьким  температурам,  встигають  розмножуватися,  зав'язувати  насіння  та
          розсіювати  його  впродовж  кількох  місяців.  Мерзлі  ґрунти  обмежують
          проростання коріння, тому такі дерева, як карликова береза, верба та ялівець,
          рятуючись  від  сильних  вітрів,  стелилися  понад  землею.  Все  живе,  в  тому
          числі і людина, навчились жити в умовах зледеніння.

                                8.6 Походження людини

               Люди, мавпи і лемури належать до  ссавців, яких  у 1758р. шведський
          натураліст  Карл  Лінней  вперше  об'єднав  в  одну  групу.  Судячи  з  викопних
          знахідок, ранні мавпоподібні ссавці походили від дрібних комахоїдних, таких
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47