Page 48 - 6330
P. 48

потухлим. В 40 км від кратера м.Армеро постраждало від грязьово-кам’яних
          потоків. Загинуло 15 тис. чол. А в інших місцевостях – ще 10 тисяч.
               Вулканологи виділили 6 зон небезпечності: 1) найбільш небезпечна, 1-
          10 км від жерла, 2) сильно небезпечна, 10-30 км, 3) середньо небезпечна, 30-
          60  км,  4)  небезпечна,  60-100  км,  5)  слабо  небезпечна,  100-150км,  6)
          періодично  небезпечна,  150-500  км.  В  першу  зону  не  падає  жодне  місто  –
          мільйонник.  В  другу  –  Неаполь,  Рейк’явік  (118  тис.  чол.),  Петропавловськ-
          Камчатський  (250  тис.чол.),  Сан-Хосе  (Коста-Ріка,  269  тис.  чол.)  та  ін.  В
          третій  зоні  розташовані  7  міст-мільйонників:  Найробі,  Саппоро,  Джакарта,
          Медан,  Бандунг,  Маніла,  Семаранг,  а  в  четвертій  зоні  –  те  ж  7  міст-
          мільйонників:  Сант-Яго,  Мехіко,  Токіо,  Йокагама,  Кавасакі,  Скрабая,
          Тегеран.
               Цілі держави розташовані в вулканічних зонах: Індонезія, Японія та ін.
          В Індонезії – 128 вулканів (66 із них дуже небезпечні). На о.Ява 21 діючий
                                               2
          вулкан, а   щільність   населення 460 чол/км .   В Японії тільки в зоні впливу
                                             47
          Фудзіями  (75-85км)  розташовані  3  міста-мільйонника:  Токіо,  Йокогама,
          Кавасакі.  Ще  одна  небезпечна  зона  –  Центральна  Америка  (30  діючих
          вулканів):  південна  Мексика,  Гватемала,  Гондурас,  Нікарагуа,  Сальвадор  і
          Коста-Ріка.
               На  Гавайських  островах  в  зоні  впливу  вулкану  Кілауеа  –  30  миль  –
          розташовано кілька міст з загальною кількістю населення 1,5 млн. чол. Тільки
          виверження 1955р. нанесло збитків на 2,5 млн. доларів США.
               Населення швидко забуває трагедії і знову заселяє небезпечні зони.
               Вулкани  сконцентровані  вздовж  Тихоокеанського  вогняного  кільця,
          Альпійсько-Середньоморсько-Гімалайського  пояса,  на  стику  літосферних
          плит  (Індонезія),  вздовж  рифтових  зон  в  океанах  (Середньо-Атлантичний
          хребет з о.Ісландія) і на континентах (Східно-Африканський рифт), а також
          вздовж глибоководних жолобів (Курило-Камчатський та ін.).
               Грязьові  вулкани:  Північна  Італія,  Румунія,  Аравія,  Пакистан,  Індія,
          Японія, Нова Зеландія, Мексика, Колумбія, Еквадор, Аляска, Крим, Кавказ і
          Карпати  (Старуня).  Грязьові  викиди  до  50  м  часто  бувають  біля  Керчі,  а
          також в Азербайджані та ін. місцях.
               Захист:  попередження  та  евакуація  населення,  відвід  лави  штучними
          руслами, охолодження лавових потоків морською водою, будівництво дамб,
          бомбардування та ін.
                                   10.1.2 Землетруси
               Виділяється 7 основних сейсмонебезпечних областей:
               Середньо-океанічні хребти – 65 тис. км, але землетруси з неглибокими
          гіпоцентрами, середньої і слабої сили;
               Крайові   зони   континентів   найбільш   сейсмоактивні   (піддвиг
          Тихоокеанської плити під Азію і Північну Америку – Сан Андреас);
               Рифтові зони: Байкал, Рейн, Східна Африка та ін.;
               Молоді  гори:  Тихоокеанський  та  Альпійсько-Гімалайський  пояси
          (Карпати, гори Вранча);
   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53