Page 43 - 6330

як землерийкоподібний Purgatorius, що жив у ранньому палеоцені. А в
ранньому кайнозої в Північній Америці та Європі виникла група
білкоподібних дереволазних тварин (плезіадапіформів).
Слідом за ними з'явилися довгоп'ято- і лемуроподібні примати, що
поширилися в Африці та Азії разом з двома групами вищих приматів–
чіпкохвостих, вузьконосих мавп і великих приматів. З останньої групи в
Африці походять гомініди. 18 млн. років тому (в ранньому міоцені) серед них
виник безхвостий мавпоподібний Рrоconsul, який умів лазити по деревах і
пересуватися на чотирьох лапах. У пізньому міоцені з'явилося безліч різних
приматів, що розділилися на африканську, європейську та азіатську гілки, при
тому що деякі примати збільшились і в розмірах. Від африканських вищих
приматів походять горили, шимпанзе і люди. Першими від них відділилися
горили (6-8 млн. років тому), а в шимпанзе і людей лишився один спільний
предок, який згідно з молекулярним годинником жив 5-7 млн. років тому.
Хоча викопних слідів наших далеких родичів (гомінідів) майже не
залишилося, за останні півстоліття в результаті пошуків на півдні Африки та
42
уздовж Східноафриканської зони розломів були виявлені деякі свідчення
їхньої еволюції. Нещодавня знахідка викопного черепа з характерними
людськими ознаками (він належав гомінідові, названому Sahelanthropus)
підтверджує, що його вік – 7 млн. років. А судячи з кісток ніг Оrrorin, котрим
6 млн. років, цей гомінід мав уже вертикальну ходу, тобто пересувався на
двох ногах, але довести це вдалося лише після того, як було виявлено
летолійські сліди. У Летолі (Східна Африка)знайдені сліди прямоходячих
родичів людини – двох дорослих і одного молодого. Вік слідів – 3,6млн.
років, а збереглися вони у м’якій глині.
3 млн. років тому ці ранні родичі людини, ймовірно, були схожі на
невеликих – майже 1м на зріст – двоногих мавп (австралопітекових) з
маленьким мозком. Згодом вони розділилися на дві гілки: великощелепних
гомінідів, які живилися рослинами й дрібними тваринами, та дрібнощелепних
рослиноїдних і м'ясоїдних з більш розвиненим мозком, які користувалися
знаряддями. До останніх належали ранні члени нашого роду – Homo.
Судячи з викопних людських кісток і знарядь з каменю, наші предки
набували властивих людині ознак поступово – протягом принаймні 4 млн.
років. Головною ознакою людини прийнято вважати пряму ходу, однак
австралопітеки звелися на ноги 4 млн. років тому. Натомість примітивні
знаряддя з'явилися лише 2,6 млн. років тому, найімовірніше за часів Homo
habilis. Втім, не виключено, що ці знаряддя виготовили австралопітеки, адже
шимпанзе, як відомо, теж користуються кам'яними знаряддями. Вперше
великий мозок, більший, ніж у мавп, відзначається у Homo habilis: його об’єм
становив 650 см3 . 1,8-1,9 млн. років тому ранній предок людини – Homo
erectus, вищий і рухливійший, з більшим мозком вперше залишив Африку, а
близько 1,6-1,7 млн. років тому перебрався до Східної Азії. Неандертальці
(Homo neanderthalensis) та їхні попередники належали до перших родичів
людини, чий мозок за об’ємом можна порівняти з мозком сучасних людей