Page 35 - 6330
P. 35
лісів, що ростуть значно вище. Підхмарні вершини непривітні, тут мало, а то
й геть немає рослинності.
Новозеландець Едмунд Хіларі та непалець Тенцинг Норгей 29 травня
1953р. першими досягли вершини Евересту (Джомолунгми – 8842м).
Лекція 8
ІСТОРІЯ ЗЕМЛІ ТА ЇЇ БІОСФЕРИ
8.1 Докембрійська ера
Докембрійський еон вважали своєрідною геологічною terra incognita,
що невідомо коли виникла і не залишила після себе жодних викопних слідів.
Тільки в 1956р. Клер Патерсон визначив вік Землі і метеоритів – 4 550млн.
років. Відтоді було виявлено скам'янілості, вирахувано вік порід, розгадано
таємницю виникнення Сонячної системи. Відомо, що в ранній історії Землі
відбулося чимало катастрофічних змін.
34
Близько 4 500 млн. років тому планетне тіло завбільшки з Марс
зіткнулося з Землею, відколовши від неї величезну масу породи. Уламки
утримувані силою земного тяжіння, спочатку були розплавлені і обертались
навколо Землі у вигляді кільця, потім охололи і зрослися шляхом акрецій,
утворивши супутник – Місяць. Первісне нарощування суходолу і
відокремлення мантії від ядра, що супроводжувалося метеоритними
бомбардуваннями, завершилось утворенням місячного вигляду Землі.
Найдавніші кристалічні породи знайдені у Західній Австралії і мають вік
4 400-3 900млн. років, що визначено по мінералу циркону. Перед тим Земля
ще продовжувала перебувати в стадії акреції: із космічної матерії виникло
велике тіло, всередині якого утворилась розплавлена рухома речовина. Важкі
елементи осідали в ядро, легкі піднімались у мантію, а найлегші утворили
земну кору. Після формування земних пластів утворилася первинна
атмосфера та океани, де, ймовірно, і виникло життя. Однак нові метеоритні
бомбардування, що залишили глибокі сліди на поверхні Місяця, спустошили і
Землю, спричинивши розплавлення земних порід. Атмосфера й океани
утворилися 3800 млн. років тому. Збереглися й сліди перших викопних, хоча
тодішні біологічні форми потерпали від браку кисню і надмірної кількості
інтенсивного ультрафіолетового опромінення, оскільки над ними не було
захисного озонового шару. Атмосфера й океани не одразу набули свого
нинішнього вигляду. Температури на поверхні поволі знижувалися,
поступово накопичувався кисень, оскільки зростала кількість
фотосинтезуючих мікроорганізмів, що виділяли кисень; збільшувався і
захисний озоновий шар – цьому сприяло випаровування води, внаслідок чого
кисень та озон піднімалися у верхні шари атмосфери. Ще задовго до
утворення атмосфери в океанах осідали шаруваті поклади залізної руди
(майбутні джеспіліти типу Кривого Рогу) внаслідок окислення.
Докембрійський еон ділиться на такі ери: глибокий архей, архей і
протерозой. Внаслідок процесів у надрах Землі в одних місцях утворювалися