Page 21 - 6307

безпосередніх виконавців шляхом відповідності між
організаційною структурою колективу і структурою цілей.
«Дерево цілей» складається з: генеральної мети, підцілей I
рівня, підцілей II рівня та ін. Досягнення головної мети
здійснюється шляхом досягнення підцілей I рівня, досягнення
підцілей I рівня – за рахунок підцілей II рівня та ін. Цілі нижчого
рівня є засобом досягнення цілей більш високого рівня.
Цілі, для реалізації яких не потрібно додаткових ув’язувань
«мети-засобу» називаються задачами. У задачі досягається
максимальна конкретизація параметрів досягнення мети: термін,
кількісне вираження очікуваного результату й ін. Рішення задачі –
комплекс заходів, тобто ресурсів і дій, за допомогою яких
забезпечується досягнення потрібної мети. Побудова «дерева
цілей» включає: класифікацію, декомпозицію і ранжирування.
При класифікації ціль вищого рівня розбивається на 7-9
галузей, що вирішують різні задачі. При декомпозиції варто
зменшувати самостійність підцілей, тобто прагнути вибирати таке
їх співвідношення, для досягнення якого існують незалежні один
від одного засоби, а також критерії оцінки цих підцілей.
Об’єднання підцілей однієї галузі дерева означає досягнення мети
більш високого рівня, тобто кон’юнктивності. Найчастіше при
визначенні цілей здійснюється така помилка: деталізація цілей
досягає таких масштабів, що ціль перетворюється на засіб. Одна з
важливих умов декомпозиції: цілі одного рівня не повинні бути
послідовними етапами роботи.
Критерії (правила) декомпозиції: за напрямками діяльності;
за структурою об’єкта; за кінцевим продуктом;
за підвищенням якості виробів;
за розмаїтістю асортименту та ін.
Глибина декомпозиції повинна задовольняти вимозі
кон’юнктивності, тобто підцілі повинні бути незалежними,
самостійними (не входити до складу один одного), – як правило,
не більше 4-5 рівнів. У противному випадку цілі стають настільки
тісно взаємозалежними, що незалежне існування кожної з них
просто неможливо. Крім того, надмірне дроблення цілей
ускладнює розподіл функцій між виконавцями.
Недолік цього методу – порівняна статичність, тобто на
конкретному етапі робіт потрібно переглядати ієрархію цілей.

21