Page 22 - 6307

Структура управління
Колектив, що об’єднується для виконання певної роботи, як
правило має свою ієрархічну структуру. В першу чергу, в ньому
виділяється управлінська ланка, яка і визначає стратегію і тактику
поведінки колективу. Природно, що апарат управління
створюється відповідно конкретним принципам і факторам. Окрім
того, між елементами структури управління формуються
вертикальні і горизонтальні зв’язки, що забезпечують сам процес
управління. Аналізу самої структури управління, її елементів,
стосунків між ними і особливостей підбору кадрів управління
присвячено цей розділ.
Структура – це цілісна сукупність самостійних елементів,
що реалізують закріплені за ними функції, наділені необхідною
компетенцією, що знаходяться у визначених формально
встановлених і неформальних зв’язках для забезпечення
досягнення цілей.
Структура складається з внутрішньо впорядкованої
сукупності елементів. Елементи структури знаходяться у
вертикальних (управління – підпорядкування) і горизонтальних
(кооперація і координація) зв’язках.
Вертикальні зв’язки поділяються на лінійні, що
передбачають підпорядкування по всьому колу питань, і
функціональні – підпорядкування в межах реалізації визначеної
функції. Вертикальні зв’язки характеризуються масштабом
керованості, а горизонтальні – числом працівників, з якими
встановлюються контакти в процесі.
Структура має ієрархічну будову. За соїм положенням в
структурі елементи підрозділяються на вищестоящі, нижчестоящі
рівноправні.
На побудову організаційної структури впливають наступні
фактори: соціально-політичні й організаційно-технічні. Інші види
факторів – прямі і непрямі; фактори, зв’язані з об’єктом і
суб’єктом; внутрішні і зовнішні стосовно структури. Основними ж
факторами є функції.
Принципи побудови структури – це закономірності –
правила побудови саме структури.
Принципи формування організаційних структур
найтіснішим чином пов’язані з розглянутими вище факторами, що
впливають на структуру. Так, на базі зовнішніх факторів

22