Page 16 - 6307
P. 16

Лекція 4
                          ЦІЛІ І МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ

                Мета – це віднесений до майбутнього бажаний стан об’єкта
           управління і його окремих параметрів. Мета визначає напрямок і
           характер  поводження  об’єкта  управління,  що  здійснюється  для
           досягнення чи збереження цього бажаного стану.
                Мета  (ціль)  у  своїй  основі  об’єктивна.  Вона  відбиває
           об’єктивні  закономірності  розвитку  суспільства,  вимоги  законів
           економічного,  соціального,  природно-історичного  і  технічного
           прогресу,  відбиваючись  в  намірах  людей,  напрямку  і  формах
           їхньої  діяльності.  В  той  самий  час  цілі  –  це  завжди  продукт
           людської  свідомості  та  формуються  окремою  особистістю  чи
           колективом.  Таким  чином,  спостерігається  сполучення  з  метою
           об’єктивного і суб’єктивного елемента управління.
                На  основі  поставленої  мети  формуються  різні  способи  її
           досягнення, тобто методи управління, відбуваються різні зміни в
           організаційній  структурі  управління,  здійснюється  вибір  кадрів,
           використовується   техніка   управління.   Формування     мети
           управління утворює початковий, а її досягнення – кінцевий пункт
           процесу управління.
                При визначенні цілей необхідно дотримуватись наступного
           принципу:  кожний  більш  високий  рівень  управління  має  право
           брати  участь  у  формулюванні  цілей  кожної  організації,  що
           входить його систему. У противному випадку можуть виникнути
           конфлікти, що ускладнюють роботу системи.
                Різноманіття  цілей  управління  для  зручності  їхнього
           використання    обумовлює    необхідність   класифікації.   Цілі
           управління  можна  класифікувати  по  їхньому  змісту,  часовому
           обрію, рівнях управління й обсягу.
                Зміст  цілей  відбиває  складність  і  різноманіття  суспільних
           відносин  і  визначається  закономірностями  їхнього  розвитку.
           Виділяють:
                -  Економічні,  котрі  визначаються  системою  економічних
           законів.
                -  Соціальні,  що  конкретизують  матеріальні  і  духовні
           потреби членів суспільства і вимоги до розвитку його соціальної
           структури.






                                          16
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21