Page 25 - 6307

ефективності виробництва, забезпечення невиснажливого
природокористування і високої якості навколишнього середовища.
Основними методологічними засадами, відповідно до яких
слід удосконалювати механізм управління, є:
- нерозривний зв’язок державної стратегії удосконалення
управління з найважливішими проблемами регіонального
розвитку;
- планомірність та безперервність робіт, еколого –
економічна і соціальна ефективність впровадження механізму
управління;
- організаційно відокремлені ланки народного господарства
(підприємство, галузь тощо), а також структурні ланки управління
і функції, які мають свій механізм управління.
Рівні управління. Об’єктивність процесів управління
потребує поділу управлінської праці: горизонтальний поділ
(призначення конкретних менеджерів) і вертикальний
(координація управлінської роботи). Вертикальний поділ веде до
створення рівнів управління. Виділяються три рівні управління:
- технічний;
- управлінський;
- інституційний.
Цим рівням відповідають три групи менеджерів
(керівників)
- керівники низової ланки;
- керівники середньої ланки;
- керівники вищої ланки.
Під функціями управління слід розуміти відносно
відокремлені напрями управлінської діяльності, які забезпечують
управлінську дію. Вони відображають суть і зміст управлінської
діяльності на всіх рівнях управління. За ознакою місця
виділяються основні (загальні) функції, тобто ті, які берують
участь в управлінських процесах, і часткові (спеціальні), за
допомогою яких здійснюються певні управлінські процеси.
До основних функцій належать: планування, організація,
мотивація та контроль.
Планування. Під плануванням розуміють вид управлінської
діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан керованої
системи. За допомогою планування створюється орієнтир
майбутньої діяльності. В управлінні виділяються два види

25