Page 19 - 6307
P. 19

Лекція 5
                                МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ

                Орієнтація  будь-якого  рівня  управління  на  кінцеві
           результати вимагає по-новому підходити до методів і технологій
           визначення  цілей,  не  обмежуватися  на  минулому  досвіді,
           загальних теоретичних установках, інтуїції та здоровому глузді, а
           шукати  все  більш  розгорнуті  способи  визначення  цілей,  що
           відповідають як їхній складності, так і їх зростаючій важливості.
                Таким чином, під методом маємо на увазі спосіб здійснення
           керуючого впливу, чи спосіб реалізації цілей.
                Класична  теорія  підрозділяє  всі  методи  управлінського
           впливу  на  дві  групи:  основні  і  комплексні.  В  основних  чітко
           виділяється  змістовна  частина  відповідно  до  використовуваних
           змістовних цілей (економічні, соціальні, науково-технічні та  ін.).
           Комплексні являють собою комбінації основних методів.
                Крім того, методи також розрізняються за спрямованістю: з
           погляду джерела впливу й об’єкта впливу, тобто відкіля виходить і
           на що спрямований вплив. У кінцевому рахунку будь-який вплив
           спрямований  на  людину,  конкретного  працівника.  Специфічно
           також  те,  що  керуючій  вплив  направляється  на  мотиви  його
           діяльності, що обумовлює розділення методів на групи моральної,
           матеріальної  і  владної  мотивації.  Кожна  з  цих  груп  включає  як
           позитивну (стимулювання), так і негативну (санкції) сторони.
                Розходження  використовуваних  в  управлінні  методів  не
           виключає необхідності використання керівником у процесі роботи
           різних  організаційних  форм.  Під  організаційною  формою
           розуміється:  спосіб  впливу  (колективний,  одноособовий),  тип
           впливу (норматив, акт), характер впливу (пряме, опосередковане,
           шляхом  створення  чи  обмежень  стимулювання),  тимчасова
           характеристика  впливу  (постійнета  методи  цілеполягання  можна
           об’єднати дві групи: евристичні методи і дослідницькі методи.
                Загальною  ознакою  дослідницьких  методів  є  орієнтація  на
           ту  чи  іншу  модель,  більш-менш  формальну.  До  дослідницьких
           методів відносяться:
                а) екстраполяційний, що полягає в орієнтації на такий рівень
           стану  системи,  що  визначається  як  прийнятний,  здійсненний,
           задовільний;






                                          19
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24