Page 13 - 6307

Лекція 3
ПРИНЦИПИ І ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ

Категорія «принцип» означає: основне правило, ідея, якою
керуються, основна вимога. Принцип визначений об’єктивними
закономірностями управління, він відбиває найбільш загальні,
найбільш стійкі риси в прояві цих закономірностей. Принцип
визначає спосіб діяльності. Відповідно до характеру
закономірностей, властивих управлінню, виділяються загальні
принципи, дія яких поширюється на усі компоненти системи
управління і принципи, що відносяться тільки до окремих частин
системи управління.
Загальний принцип – це найбільш обов’язкове з усіх правил
і норм управління. У процесі управління дотримання загальних
принципів є необхідною, а не абсолютно достатньою, умовою
успішного управління, тому що необхідно враховувати безліч
інших факторів. Найчастіше правильність ухвалення рішення
залежить також від локальних і приватних умов у кожній
конкретній ситуації. Але ігнорування загальних принципів
обов’язково приведе до серйозних помилок і прорахунків
керівника.
Найважливішим із загальних принципів можна вважати
принцип економічного підходу, що вимагає безупинного росту
ефективності виробництва, орієнтації на науково-технічний
прогрес, на ріст продуктивності праці, її якісних показників та
економії ресурсів.
Функції управління – це особливий вид управлінської
діяльності, продукт процесу поділу праці і спеціалізації в сфері.
Існує шість стадій виділення (відокремлення) функцій управління.
(Г. Х. Попов, 1984).
Обсяг управління невеликий. здійснюється тим же
працівником, що виконує виробничі функції. Прикладом цієї
стадії управління є керівник дослідницької групи хіміків, які
проводять аналізи стічних вод підприємств, тобто керівник грає
роль «тренера-гравця».
Обсяг управлінських робіт настільки великий, що над
групою керівників нижчого рівня з’являється загальний керівник.
Складність управлінської діяльності збільшується і
здійснюється спеціалізація управлінських працівників. У

13