Page 10 - 6307

інформаційним процесами, котрі також можуть бути
неавтоматизованими, напівавтоматизованими й
автоматизованими. Належність до тієї чи іншої групи з останніх
визначається ступенем використання обчислювальної техніки і
програмного забезпечення.
Процес управління – це діяльність органів і кадрів по
впливу на об’єкт за допомогою обраних методів для досягнення
поставлених цілей. Процес характеризує систему, усі її елементи і
динаміку. Він представляє реальне життя системи.
Як основні елементи процес включає прийняття і реалізацію
управлінського рішення й організацію діяльності працівників.
Відповідно до рівня структури виділяються наступні
процеси:
а) процес на народногосподарському рівні, на
міжгалузевому рівні;
б) процес на рівні галузей народного господарства і регіонів;
в) процес на рівні підприємств, об’єднань; г) процес в
органі, всередині апарата.
Крім рівнів, необхідно виділити і функціональний розріз
процесу: процес планування, процес оперативної діяльності,
процес контролю, чи інші функціональні процеси: процес
управління виробництвом, кадрами, фінансами та ін. Вихідною ж
є перша класифікація, що дає чітку глибоку картину реального
процесу на кожному рівні економіки.
Планування забезпечує цілеспрямовану діяльність органа,
єдність у рішенні питань і стабільності в роботі. Воно дає
можливість підкоряти оперативну поточну діяльність апарата
рішенню в першу чергу основних, перспективних задач, що стоять
перед органом. Тут використовуються усі види планування,
характерні для управлінської діяльності: прогнозування,
перспективне і поточне планування.
Організація оперативної діяльності полягає в тому, щоб
здійснити чітку регламентацію робочого дня всіх співробітників
від керівників до виконавців, організувати прийом відвідувачів,
проведення нарад, здійснювати контроль за проходженням
документів, організувати й оснастити робочі місця з
використанням техніки та ін.
Контроль – завершальна стадія процесу. Він поділяється на
попередній, поточний і наступний. Для організації системи

10