Page 6 - 6307
P. 6

Лекція 1
                 НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ
                                   УПРАВЛІННЯ

                З  самого  початку  розвитку  цивілізації  люди,  відповідно  з
           гіпотезою  Геї  (Гея  –  давньогрецька  богиня  Землі)  (Одум,  1986),
           пристосовували природу до своїх потреб і створювали необхідний
           “життєвий простір”. При цьому взаємодія людини і природи мала
           одновекторну спрямованість. У своїх діях щодо природи людина
           керувалась  принципами  антропоцентричного  гуманізму,  тобто
           підкорення  людині  усього,  що  є  у  природі  для  задоволення
           зростаючих  потреб  за  рахунок  природної  ресурсної  бази.
           Протягом  тисячоліть  людство  намагається  з’ясувати,  коли  на
           Землі  з’явилася  людина,  суспільство,  цивілізація.  Але  сьогодні
           більш  актуальними  є  проблема  виживання  і  питання  –  як  довго
           сучасна цивілізація триватиме на Землі?
                Денатуралізація біосфери наближається до критичної межі.
           Ще  у  20  –  30-х  роках  XX  століття  біосфера  визнавалася
           середовищем існування людини, але вже у 70-х роках вона стала
           “навколишнім  середовищем”.  За  сучасних  форм  виробничо-
           господарської діяльності для збереження природного середовища і
           забезпечення  екологічної  безпеки  треба  або  відмовитись  від
           деяких сфер виробництва, або витрачати на збереження природи
           значні  кошти.  Більшість  розвинутих  країн  витрачає  на
           підтримання  і  стабілізацію  екологічної  ситуації  2-3%  валового
           національного продукту, а для її покращання необхідно витрачати
           5%. В Україні цей показник становить 0,3%.
                Люди  почали  розуміти,  що  вони  є  єдиним  цілим  із
           природою,  її  складовою  частиною  і  їх  подальше  життя  цілком
           залежить  від  взаємовідносин  у  системі  “природа  –  суспільство”.
           Зростання  антропогенного  навантаження  вимагає  принципової
           зміни  стосунків  між  людиною  і  природою,  адекватних  дій  щодо
           збереження і відтворення природи і природних ресурсів, у першу
           чергу  тих,  які  визначають  саму  можливість  життя  –  рослинного
           покриву, біотичного і ландшафтного різноманіття, води, повітря,
           грунтів.  Розвиток  економіки  можливий  у  тих  регіонах,  де
           ощадливіше  будуть  використовуватись  природні  ресурси.
           Недостатня  кількість  прісної  незабрудненої  води,  зниження
           родючості   грунтів,   забруднення   природного    середовища,




                                           6
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11