Page 6 - 6307
P. 6
Лекція 1
НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ
УПРАВЛІННЯ
З самого початку розвитку цивілізації люди, відповідно з
гіпотезою Геї (Гея – давньогрецька богиня Землі) (Одум, 1986),
пристосовували природу до своїх потреб і створювали необхідний
“життєвий простір”. При цьому взаємодія людини і природи мала
одновекторну спрямованість. У своїх діях щодо природи людина
керувалась принципами антропоцентричного гуманізму, тобто
підкорення людині усього, що є у природі для задоволення
зростаючих потреб за рахунок природної ресурсної бази.
Протягом тисячоліть людство намагається з’ясувати, коли на
Землі з’явилася людина, суспільство, цивілізація. Але сьогодні
більш актуальними є проблема виживання і питання – як довго
сучасна цивілізація триватиме на Землі?
Денатуралізація біосфери наближається до критичної межі.
Ще у 20 – 30-х роках XX століття біосфера визнавалася
середовищем існування людини, але вже у 70-х роках вона стала
“навколишнім середовищем”. За сучасних форм виробничо-
господарської діяльності для збереження природного середовища і
забезпечення екологічної безпеки треба або відмовитись від
деяких сфер виробництва, або витрачати на збереження природи
значні кошти. Більшість розвинутих країн витрачає на
підтримання і стабілізацію екологічної ситуації 2-3% валового
національного продукту, а для її покращання необхідно витрачати
5%. В Україні цей показник становить 0,3%.
Люди почали розуміти, що вони є єдиним цілим із
природою, її складовою частиною і їх подальше життя цілком
залежить від взаємовідносин у системі “природа – суспільство”.
Зростання антропогенного навантаження вимагає принципової
зміни стосунків між людиною і природою, адекватних дій щодо
збереження і відтворення природи і природних ресурсів, у першу
чергу тих, які визначають саму можливість життя – рослинного
покриву, біотичного і ландшафтного різноманіття, води, повітря,
грунтів. Розвиток економіки можливий у тих регіонах, де
ощадливіше будуть використовуватись природні ресурси.
Недостатня кількість прісної незабрудненої води, зниження
родючості грунтів, забруднення природного середовища,
6