Page 36 - 6304

Інтерактивне (лат. Inter - між і actio - дія) навчання - співнавчання,
взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де викладач і
студент є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання.
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих і
педагогічних ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання

проблем, вироблення спільної стратегії подолання складних ситуацій тощо.
Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, конструктивного
творчого мислення; виробленню цінностей; створенню атмосфери співпраці,
взаємодії; дає змогу майбутньому педагогу розвивати свої здібності, оскільки е
своєрідним "перерозподілом активності" від викладача до студента.
Новою формою здобуття освіти, новим видом взаємодії між викладачами і

студентами є також дистанційне навчання.
Дистанційне (лат. distantia - відстань) навчання - навчання за
територіальної роз'єднаності викладача і студента, за якого всі чи переважна
частина навчальних процедур здійснюються з використанням сучасних
інформаційних і телекомунікаційних технологій.
За дистанційного навчання студент має змогу сам здобувати необхідні

йому знання за допомогою інформаційних ресурсів: баз даних і знань;
комп'ютерних, у т. ч. мультимедійних, навчальних і контролювальних систем;
відео- і аудіозаписів, електронних бібліотек і, безперечно, традиційних
посібників і підручників. Крім того, дистанційне навчання передбачає велику
кількість завдань, розрахованих на самостійне опрацювання з можливістю

отримання щоденних консультацій.
Взаємодія з віддаленими співрозмовниками розвиває у студентів
універсальні вміння дистанційної діяльності, які не формуються за
традиційного навчання (уміння користуватися електронною поштою, участь у
телеконференціях, форумах тощо).
Використання різних форм і видів навчання сприяє формуванню
високоосвічених, компетентних, мобільних, самоорганізованих,

конкурентоспроможних фахівців, готових входити в глобалізований світ,
відкрите інформаційне товариство.
Види та рівні контролю навчальних досягнень студентів
Контрольні заходи, які проводяться в університеті, визначають
відповідність рівня набутих студентами знань, умінь та навичок вимогам

нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечують своєчасне
коригування навчального процесу.
Використовуються такі види контролю: вхідний (нульовий); поточний;
підсумковий (різновидом якого є семестровий та підсумкова атестація).
Вхідний (нульовий) контроль – це діагностика рівня знань студента, що
застосовується як передумова успішної організації вивчення навчальної

дисципліни. Вибір та проведення цього виду контролю є прерогативою
кафедри. Вхідний контроль, як правило, проводиться у письмовій формі.
Викладач, який викладає споріднену навчальну дисципліну, розробляє