Page 55 - 6302
P. 55

Проти



                       протестанти                       дії                                кого

                                                  Нена-  силь-  ницькі








                                                         Рис. 3.5 – Політики ненасильницьких дій


                         Для  ненасильницьких  дій  характерним  є  те,  що  вони  дають
                  можливість реально діяти лише одній стороні — тим, хто протестує.
                  Влада в цьому випадку позбавляється свого поля протидії, оскільки
                  вона може реагувати лише на активні, а не на пасивні дії.
                         Іспанський  філософ  Хосе  Ортега-і-Гассет  визначення  маси

                  будує  так:  "Будь-яке  суспільство  —  це  динамічна  єдність  двох
                  факторів,  меншин  і  маси.  Меншини  —  це  особистості  чи  групи
                  особистостей  особливої,  спеціальної  гідності.  Маса  —  це  велика
                  кількість людей без особливих достоїнств. Це зовсім не те саме, що
                  робітники,  пролетаріат.  Маса  —  це  середня,  звичайна  людина.
                  Людина  маси  —  це  той,  хто  не  відчуває  в  собі  ніякого  особливого
                  обдарування  чи  відмінності  від  усіх,  гарного  чи  поганого,  хто
                  відчуває, що він точнісінько такий, як і всі інші, і притому нітрохи не

                  засмучений, навпаки, щасливий відчувати себе таким самим, як і всі”.
                         Творець  психоаналізу  З.  Фрейд  детально  аналізує  дві  штучні
                  маси — церкву й армію. "І церква, і військо становлять штучні маси,
                  тобто такі, для яких необхідний певний примус, щоб утримати їх від
                  розпаду  і  затримати  зміну  їхньої  структури.  Як  правило,  нікого  не

                  питають,  чи  хоче  він  бути  членом  такої  маси  чи  ні;  спроба  виходу
                  зазвичай переслідується або суворо карається, або ж вихід пов'язаний
                  з  цілком  певними  умовами".  Об'єднувальну  силу  таких  структур
                  З.  Фрейд,  згідно  з  психоаналізом,  бачить  у  понятті  лібідо,  тобто  у
                  певному  потенційному  любовному  почутті.  "Церква  пронизана
                  демократичним  духом  саме  тому,  що  перед  Христом  усі  рівні,  всі
                  мають  рівну  частину  Його  любові.  Не  без  глибоких  підстав




                                                              55
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60