Page 30 - 6288

праці з необхідності змінювати об’єктивний світ відповідно до потреб людини.

Уява є своєрідною формою відображення об’єктивної дійсності. Залежно від виду

діяльності в уяві переважають або образні елементи (наприклад, технічне

конструювання), або понятійно-мовні компоненти.

Уява може бути репродуктивною і творчою. Репродуктивна, або

відтворююча уява являє собою процес створення людиною образів предметів і

явищ, яких вона безпосередньо не сприймала, а лише знає про них із словесного

опису, графічного зображення тощо. Уява, що дає змогу створювати нові

оригінальні образи, називається творчою. Репродуктивна і творча уява

взаємопов’язані і переходять одна в одну. Також розрізняють три типи уяви:

логічну, яка виводить майбутнє із сьогоднішнього шляхом логічних перетворень;

критичну, яка вишукує, що саме в теперішній системі є недосконалим і вимагає

змін; творчу, що породжує нові ідеї та уявлення, які спираються на елементи

дійсності, але не мають прообразів в реальному світі. Протилежністю творчої

уяви є психологічна інерція мислення, що пов’язана із намаганням діяти згідно з

минулим досвідом та знаннями, з використанням стандартних методів. У зв’язку

із цим потрібно формулювати завдання таким чином, щоб виключити можливість

психологічної інерції та її негативного впливу на творчість, намагатись всіляко

розвивати творче мислення.

Активізація творчого мислення передбачає також й знання чинників, що

негативно на нього впливають. До них належать: відсутність гнучкості мислення,

сила звички, вузькопрактичний підхід, вплив авторитетів, страх перед невдачами,

боязнь критики, занадто висока самокритика та ін. Саме тому важливою

складовою наукової творчості є самовиховання людини. Самовиховання –

діяльність людини, спрямована на вироблення у себе бажаних фізичних,

розумових, моральних, естетичних якостей, позитивних рис волі та характеру,

усунення негативних звичок. Передумовою самовиховання є формування

моральної людини, здатності самокритично оцінювати себе, свої дії та вчинки і

усвідомлювати їхні наслідки, виходячи із суспільних інтересів.

30