Page 15 - 6286
P. 15
ження накладатиметься випадкова похибка, що задається викла-
дачем або студентом. Зменшення кроку зміни аргументу та
збільшення кількості "спостережень", за якими здійснюється
усереднення, підвищує точність результатів, але збільшує час
"експерименту". Таким чином, перед студентом, як і в реально-
му експерименті, постає задача вибору умов, які забезпечують
найкраще співвідношення точності результатів і часу "вимірю-
вань". Результати послідовно проведених експериментів відріз-
нятимуться один від одного, а затримки у відображенні даних –
відповідатимуть часу встановлення режимів дослідження та ча-
су вимірів на реальній установці. Необхідною є також екстрапо-
ляція вихідних даних і моделювання реакцій об'єкта досліджень
на впливи експериментальних чинників, особливо за умов кри-
тичних та аварійних режимів.
Корисним інструментом ВС є спосіб "підвищення швидкодії
обладнання", яке дає можливість у стислі терміні дослідити
вплив різних параметрів експерименту на його точність. Розви-
ток указаних підходів за умови творчої співпраці програмістів і
викладачів наближує виконання лабораторної роботи до реаль-
ної і дає можливість студенту отримати навички науково-
дослідної роботи.
1.3. Лабораторні роботи дистанційного керування
За допомогою комп'ютерної мережі студенти можуть взаємо-
діяти з цілком реальним обладнанням і виконувати лабораторні
роботи дистанційного керування (Remote Control Labs), які від-
різняються від звичайних, тобто таких, що виконуються безпо-
середньо в приміщенні лабораторного практикуму, тільки через
взаємодію з устаткуванням: студент керує виконуючим облад-
нанням та одержує інформацію від вимірювальних приладів че-
рез канали віддаленого доступу в комп'ютерній мережі. На
відміну від віртуальних симуляторів, у ЛРДК досліджують
реальний об'єкт й отримують реальні експериментальні резуль-
тати. Блоки взаємодії студента з ЛРДК показано на рис. 1.3.
15