Page 62 - 6285

Крім того, програми фірм розрізняються як за
функціональністю, так за засобами керування, і користувачу
треба витратити зусилля й час на те, щоб відпрацювати навички
їх застосування. Тому ПРОГРАМІСТ обирає якусь одну з них,
набирає досвіду роботи та орієнтується на переважне застосування
цієї програми. Але, якщо програмне середовище не дає можливості
втілити всі задуми АВТОРА, ПРОГРАМІСТ додає окремі програмні
блоки з інших джерел, наприклад підключає до електронного
підручника пошуковий, тестуючий, трекінговий блоки, що є в
системі управління навчанням.

Якщо намічається багато таких переробок, то стає прийнятним
другий шлях – створення ПРОГРАМІСТОМ електронного підручника
у вигляді окремої комп'ютерної програми, що може звертатись до
багатьох інших [18]. Але при застосуванні будь-якої технології
електронні підручники мають бути виконані у форматах, що
дозволяють компонувати їх до єдиних електронних комплексів,
розширювати й доповнювати їх новими розділами й темами,
формувати електронні бібліотеки з окремих дисциплін.

АВТОР і ПРОГРАМІСТ узгоджують вигляд і структуру титульної
сторінки підручника, на яку виведено засоби виклику й управління
вивченням навчальних матеріалів. Її коротка назва – інтерфейс. На
інтерфейсі розташовані графічні зображення кнопок. При
"натисканні" на них курсором "мишки" відбувається виконання
команди, що пов'язана з даною кнопкою (так само, як у
загальновідомій програмі Microsoft Word). Зазвичай знаходять
застосування загальноприйняті позначення кнопок. Це кнопки
входу та виходу з програми підручника, навігації: вперед, назад,
вихід на задану сторінку; прямого доступу до таких ресурсів, як
глосарій, бібліографія, пошукова система, система комп'ютерно-
го тестування, допомога. Але необхідно передбачити й інстру-
менти навігації, що не входять до стандартної панелі. Наприклад,
це можуть бути кнопки, пов'язані зі специфікою підручника:
демонстрації з фізики, хімічна лабораторія, електронний віварій,
зібрання творів мистецтва, хронологічний покажчик тощо.

62