Page 9 - 6254

В практиці прогнозування стали використовуватися методи, засновані
на широкому застосуванні математичного апарату: метод кількісних
геологічних аналогій, структурна вірогідність і метод з використанням
апарату розпізнавання зразків. Пізніше були розроблені методи засновані на
визначенні (в різних модифікаціях) числа покладів різних розмірів на
прогнозних територіях; методи з використанням регресійного і факторного
аналізів і ін.
На математичній основі удосконалюється об'ємно – статистичний
метод, який використовується для визначення початкових потенційних
ресурсів. Розвивається також і об'ємно-генетичний метод.
В 70-і роки сформувалася ще одна група методів прогнозної оцінки –
історико-статистичні, засновані на обліку кривих освоєння ресурсів. Значна
увага стала приділятися також роздільному прогнозуванню нафтоносності і
газоносності.
Для 70-х років характерний і подальший розвиток методів підрахунку
запасів нафти, газу і конденсату.
Вдосконалення об'ємного методу здійснювалося у напрямі підвищення
достовірності визначення окремих параметрів. З'явилися нові, більш
інформативні методи промислово – геофізичних досліджень. Завдяки
підвищенню детального вивчення керна стало можливим диференціювати
запаси по типах колекторів і типах пустотного простору. В ці роки були
розроблені різні варіанти визначення кондиційних меж параметрів
продуктивних пластів і методичні основи їхнього обліку при підрахунку
запасів. В результаті підрахунок запасів нафти і газу об'ємним методом
отримав солідну наукову основу у вигляді комплексного вивчення
неоднорідності продуктивних пластів. Комплексне вивчення неоднорідності
ведеться з застосуванням математичних методів і ЕОМ. Підрахунок запасів
нафти і газу об'ємним методом на ЕОМ стає звичайним явищем.
Певний прогрес намітився в практиці підрахунку запасів нафти і газу
методами, заснованими на принципі матеріального балансу. Вступ багатьох
покладів в старих нафтових районах СРСР в пізню стадію розробки
стимулював розвиток статистичних методів за даними розробки покладів на
пізній стадії. В 70-80 роки в різних галузевих інститутах розроблені і
впроваджені гідродинамічні методи визначення коефіцієнта видобування
нафти.
В квітні 1983р. радою Міністрів СРСР затверджена “Классификация
запасов месторождений, перспективных и прогнозных ресурсов нефти и
горючих газов”. Вона розроблена колективом ДКЗ СРСР у відповідності до
вимог “Основ законодательства СССР и союзных республик о недрах”. Ціллю
нової „Классификации...” було подальше вдосконалення наукової і
виробничої діяльності геологічних організацій в справі зміцнення сировинної
бази країни.

9