Page 5 - 6254

А – підготовлені запаси, тобто запаси, які можна видобути при роботі
свердловин до мінімально рентабельного дебіта;
В – розвідані запаси, тобто запаси, які можна видобути з оконтуреної
нафтоносної площі;
С – пропоновані запаси, тобто запаси, які можна видобути з родовищ за
межами встановленого контура нафтоносності або з площі, недостатньо
розвіданої бурінням. У зв'язку з таким формулюванням запаси категорії С
передбачалося розділити на підгрупи С 1 і С 2.
Землі з передбачуваною нафтоносністю було вирішено розділити на дві
категорії, що враховують:
а) площі геологічно вивчені;
б) площі можливо нафтоносні, але вимагають геологічного вивчення.
Таким чином, вперше була зроблена спроба максимально врахувати всі
запаси в надрах, а також поділити їх за ступінем вивченості. Такий же
принцип було покладено в основу класифікації І.М. Губкіним в 1932р.
І.М. Губкін вперше запропонував оцінювати запаси більш глибоких
горизонтів, виділив в особливу категорію запаси нових площ (на даний час –
перспективні ресурси), а також запаси окремих районів (прогнозні ресурси).
Для підсумовування запасів всіх категорій він ввів поняття “загальні
геологічні запаси”.
Вказані методичні міркування послужили основою підрахунку
загальних геологічних запасів Великої Емби, виконаного в 1933р. під
керівництвом І.М. Губкіна.
Період 1928-1932рр. характеризується помітними досягненнями в
області розвитку і вдосконалення методів підрахунку запасів. В ці роки
систематично по районах проводилися конференції під загальним
керівництвом С.І. Міронова. В результаті був вдосконалений об'ємний метод,
створений його об'ємно-статистичний варіант. У зв'язку з тим, що розробка
покладів у той час велася на природному режимі, найбільш точним рахувався
метод підрахунку запасів по кривих продуктивності. В.В. Білібін застосував
для цього методу апарат математичної статистики. Він же запропонував
назвати запаси підгрупи С 2 перспективними і для їхнього підрахунку в
перспективних структурах розробив методику статистичної обробки
параметрів об'ємного методу за даними відомих покладів. Зокрема, йому
належить ідея визначення вірогідної продуктивної площі на перспективних
структурах на основі співвідношення висоти виявленого покладу з висотою
структури, встановленого на родовищі – аналогу .
На XVII сесії Міжнародного геологічного конгресу, яка відбулася в
1937р. основним було питання підрахунку запасів. І.М. Губкін в своєму
докладі виклав результати підрахунку запасів в СРСР. У зв'язку з підготовкою
до XVII сесії в країні було виконано ряд узагальнень за підсумками
розвідувальних робіт і балансу запасів нафти. Зокрема, такі роботи були
здійснені в 1936р. під керівництвом С.В. Шуміліна і М.А. Жданова. Ці ж вчені
в 1937р. вперше підрахували запаси газу СРСР.

5