Page 4 - 6254
P. 4

ВСТУП
                         Більше 100 років пройшло з часу виходу у світ першої російської роботи
                  з підрахунку запасів нафти, а саме в 1888р. гірський інженер А.М. Коншин
                  опублікував  результати  підрахунку  запасів  нафти  об'ємним  методом  по
                  Ільському  і  Кримському  районам  Кубані.  Другий  підрахунок  запасів  був
                  виконаний тим же автором по старих Бакинських площах. В основу його були
                  покладені статистичні дані про видобування нафти за період 1873-1892рр. по
                  центральній  частині  Балаханськой  площі.  Звернувши  увагу  на  постійне
                  зниження  річного  видобування  і  припустивши,  що  темп  її  зниження  буде
                  залишатися  постійним,  А.М.  Коншин  визначив  залишкові  запаси  нафти.
                  Таким чином в цьому підрахунку вперше в світовій практиці була застосована
                  статистика, а сам метод, заснований на її використанні, згодом В.В. Білібіним
                  був названий статистичним. В цій же роботі А.М. Коншин вперше застосував і
                  метод  питомої  густини  запасів  нафти  по  площі  для  оцінки  запасів  на  ще
                  нерозвіданих ділянках.
                         З початком ХХ – століття пов'язана поява класифікацій запасів. Першою
                  була розроблена така класифікація для рудних корисних копалин. Виходячи з
                  різної вивченості рудних блоків гірськими виробками було визнано доцільним
                  виділити три категорії запасів, одна з яких (видимі запаси) відповідала повній
                  оконтуреності запасів (підготовленості), інша (вірогідні запаси) – частковій, а
                  третя  категорія  (можливі  запаси)  –  характеризувала  запаси,  не  перевірені
                  гірськими  виробками  і  тому  не  оцінені  кількісно.  На  цьому  принципі  була
                  побудована  перша  класифікація  Лондонського  інституту  гірської  справи  і
                  металургії (1907р.), якою користувалися в Росії на початку ХХ – століття для
                  підрахунку запасів нафти. Серед робіт цього часу слід зазначити підрахунок
                  запасів  об'ємним  методом  по  Грозненському  району,  виконаний  И.Н.
                  Стріжевим (1905р.) і підрахунок запасів тим же методом по Грозненському і
                  Майкопському  районах,  здійснений  С.І.  Чарноцким  в  1916-1917рр.  і
                  опублікований в 1922р.
                          На  XI  сесії  Міжнародного  геологічного  конгресу  в  1912р.  категорії
                  запасів були позначені за ступенем вивчення індексами А, В і С.
                         Після  націоналізації  нафтової  промисловості  в  Радянській  республіці
                  роботи  з  підрахунку  запасів  були  визнані  роботами  першорядної  ваги,  як
                  основа  для  планування  нафтової  промисловості.  З  того  часу  в  колишньому
                  СРСР вони стали проводитися систематично.
                          Надаючи  величезні  значення  цим  питанням,  ВСНХ  СРСР  в  1928р.
                  утворив  при  Геолкомі  комісію,  на  яку  була  покладена  робота  з  підрахунку
                  запасів  нафти  в  країні.  Перші  результати  цієї  роботи  були  опубліковані  в
                  1929р.  Підрахунок  грунтувався  на  класифікації,  розробленій  для  запасів
                  нафти.
                          В цій класифікації всі нафтоносні площі по запасах були розділені на дві
                  групи – із з'ясованою і передбачуваною нафтоносністю.
                          В  першій  групі  було  виділено  три  категорії  запасів,  яким
                  привласнювалися відповідні індекси і назви:


                                                                4
   1   2   3   4   5   6   7   8   9