Page 14 - 6254
P. 14

ропейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй (РК ООН-2009),
                  а також Класифікаційною схемою уранових ресурсів Міжнародного агентства
                  з  атомної  енергії.  Зіставлення  груп  запасів  і  ресурсів,  що  виділені  в
                  Класифікації, з міжнародними спрощується застосуванням спільної цифрової
                  кодифікації, що виконує роль інтерфейсу, полегшує машинну обробку даних
                  та обмін інформацією.
                         Чинна  Класифікація  запасів  і  ресурсів  корисних  копалин  носить
                  рамковий  характер  і  розрахована  на  використання  для  всіх  видів  корисних
                  копалин.  Застосування  її  до  запасів  і  ресурсів  конкретних  видів  корисних
                  копалин,  у  тому  числі  техногенних,  визначається  інструкціями  Державної
                  комісії  України  по  запасах  корисних  копалин,  які  розробляються  і
                  затверджуються в установленому порядку. В інструкціях деталізовано вимоги
                  до  ступеня  вивчення  корисних  копалин,  методів  їх  опробування,
                  оконтурювання  і  підрахунку  залежно  від  геолого-промислових  типів
                  родовищ, складності їх геологічної будови та інших чинників, що впливають
                  на  достовірність  геолого-економічної  оцінки.  В  них  передбачено  також
                  узгодження  груп  запасів  і  ресурсів  корисних  копалин,  прийнятих  у
                  Класифікації,  з  категоріями  розвіданості  запасів  і  достовірності  ресурсів
                  корисних копалин, що використані в класифікації 1983 р.
                         Чинна  Класифікація  передбачає  розподіл  запасів  і  ресурсів  корисних
                  копалин  за  трьома  головними  критеріями:  промисловим  значенням  (рівнем
                  економічної  ефективності),  ступенем  техніко-економічного  вивчення  та
                  ступенем  геологічного  вивчення.  Отже,  до  двох  критеріїв,  за  якими
                  розподілено запаси і ресурси корисних копалин у класифікації 1983 р., додано
                  третій - рівень техніко-економічного вивчення родовища корисних копалин та
                  підготовленості до промислового освоєння.
                         Доцільність  і  необхідність  уведення  цього  напряму  диференціації
                  запасів       корисних        копалин         обумовлені        ринковими          умовами
                  надрокористування,  за  яких  потенційного  інвестора  насамперед  цікавить
                  рівень  ефективності  інвестицій  у  розробку  родовища,  надійність  її
                  техніко-економічного обґрунтування або рівень інвестиційного ризику.
                         Геологічне  вивчення  корисних  копалин,  згідно  із  Класифікацією,
                  передбачає  визначення  зі  зростаючою  детальністю  речовинного  складу,
                  кількісних  і  якісних  характеристик,  технологічних  властивостей  корисних
                  копалин, геологічної будови, гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших
                  умов залягання їх покладів з метою обґрунтування проектних рішень щодо
                  способу  і  системи  видобутку  та  схеми  комплексної  переробки  мінеральної
                  сировини.
                         Техніко-економічне вивчення корисних копалин передбачає визначення
                  гірничотехнічних,  географо-економічних,  соціально-екологічних  та  інших
                  умов розробки родовищ корисних копалин, переробки мінеральної сировини,
                  а  також  умов  реалізації  товарної  продукції  гірничого  виробництва  з  метою
                  геолого-економічної  оцінки  промислового  значення  виявленого  скупчення
                  корисних копалин.


                                                                14
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19