Page 125 - 6251

f 11 f 22  f 12 f 21
W  . (2.61)
f f  f f
11 22 12 21

Коефіцієнт контингенції, запропонований К. Пірсоном:

 2 f 11 f 22  f 12 f 21
K   . (2.62)
n f 01 f 02 f 10 f 20

2
Тобто можна визначити:  2  nK .
Для цих коефіцієнтів кореляції якісних ознак завжди Q > W > K.
Зв'язок вважається наявним, якщо W і К ≥ 0,3, Q ≥ 0,5.

Приклад: оцінити щільність зв’язку між шкідливою звичкою
палити і хворобами легенів (табл. 2.18).

Таблиця 2.18 – Розподіл пацієнтів клініки за результатами легеневих
проб

Наявність звички Результати легеневих проб
Разом
палити аномальні нормальні
Палить 20 5 25
Не палить 10 15 25
Разом 30 20 50

20 15  10 5  250
C    , 0 408.
30 20 25 25 612 3 ,

2
Значення  2  nC 2  50 , 0  408  , 8 32 перевищує критичне
 2 , 0 95 ) 1 (  , 3 89. Істотність зв’язку доведено з імовірністю 0,95.

Корисною мірою при аналізі 4-клітинкових таблиць взаємної
спряженості є відношення перехресних добутків або відношення

шансів
f f
W  11 22 . (2.63)
f f
12 21

Відношення шансів характеризує міру відносного ризику. У
нашому прикладі
15 20
W   6.
5 10

Отже, імовірність легеневих хвороб у тих, хто палить, у 6 разів
вища порівняно з тими, хто не палить.

124