Page 117 - 6251
P. 117
Зіставлення балансів дозволяє пов’язати в одну систему
абсолютні рівні, що характеризують рух різних ресурсів.
Наприклад, балансове рівняння руху фінансових ресурсів на
підприємстві:
Залишок на початок НадходженяА Б
Видатки ЗалишокВ на кінець Г .
Найпоширеніший спосіб відображення балансу – це побудова
таблиці з правою (надходження) та лівою (видатки) частинами. За
необхідності розрахувати невідому (результативну) складову з
балансової рівності слід виразити її через рівняння з одним
невідомим, тоді відомі показники є впливаючими факторами.
Наприклад:
А=В+Г-Б; Б=В+Г-А; В=А+Б-Г; Г=А+Б-В.
У наведених вище рівняннях результативний показник
залежить тільки від трьох факторних, тому зв’язок функціональний.
Метод порівняння паралельних рядів, перший з яких є
факторним (Х), а інший – результативним (Y). Основним завданням
застосування цього методу є оцінка тісноти (сили) взаємозв'язку та
визначення його напрямку на основі розрахунку наступних
коефіцієнтів:
1. Коефіцієнт Фехнера, який оцінює щільність зв’язку на
підставі порівняння знаків відхилень значень варіантів від їхньої
середньої за кожною ознакою, тоді
К = (∑З – ∑Р) / (∑З + ∑Р), (2.52)
ф
де ∑З – сума знаків відхилень, які збігаються в обох рядах,
∑Р – сума знаків, які не збігаються.
Коефіцієнт Фехнера коливається в межах від +1 до –1. Якщо
К = 1, то це означає, що ми спостерігаємо пряму узгоджену
ф
залежність між результатом і фактором, якщо К = –1 – це означає,
ф
що ми спостерігаємо обернену узгоджену залежність між
результатом і фактором, якщо К = 0 – це означає, що узгодженої
ф
залежності між результатом і фактором немає.
2. Коефіцієнт кореляції рангів більш точно оцінює силу зв’язку,
який враховує узгодженість рангів, що відповідають окремим
одиницям сукупності по кожним із двох досліджуваних ознак.
Також змінюються в межах від +1 до –1.
116