Page 69 - 6249

Проте при цьому слід завжди пам’ятати, що особистісний елемент системи
продуктивних сил має перевагу не тільки перед речовим елементом, а й перед наукою.
Як і техніка, наука є одним із могутніх засобів посилення виробничих можливостей
людини. Перетворення науки в безпосередньо продуктивну силу можливе лише на
шляху пізнання людиною законів природи, застосування наукових знань до конкретних
галузей суспільного і в першу чергу матеріального виробництва.
Зміна змісту праці, визначення місця і ролі людини в системі виробництва
матеріальних благ - це ще далеко не вивчені питання, що являють собою глибоку
філософську проблему. У вирішенні даної проблеми особливе місце займає розкриття
процесу створення знарядь праці. Безперечним є те, що цей процес являє собою ту
сферу, в якій спостерігається безперервне нагромадження і безпосереднє застосування
знань, умінь і навичок людиною. Знаряддя праці, можна сказати, є самим очевидним
фактором виробництва, вперше виготовленим і застосованим людиною. І не випадково
американський просвітитель Б.Франклін людину визначав як тварину, яка створює
знаряддя праці.
Розкриваючи роль знарядь праці, не можна забувати, що сучасне виробництво
опредмечує великий обсяг знань, умінь, навичок, зусиль людей по кооперуванню різних
видів їх діяльності. І якщо порівняти сучасні знаряддя праці зі стародавніми, то останні
настільки елементарні, що дозволяють припустити можливість їх створення ще
"пралюдьми", які ще не мали ні понятійного мислення, ні навіть артикульованої,
членороздільної мови.
Є підстави гадати, що виробництво найпростіших знарядь почалось на 1-1,5 млн.
років раніше, ніж з’явилась мова і мислення. Не виключено, що даний процес
виробництва розвивався досить тривалий час у "тваринній формі", тобто в стадії
гуманоїдів, яке ще було далеким від людською суспільства.
Оскільки виникли суперечки про роль знарядь праці як джерела зародження роду
людського, то з’явились і інші взаємозв’язані питання. Зокрема. залишається спірним
твердження про те, що матеріальне виробництво на початковому етапі його розвитку
виконувало соціально-творчу функцію. Швидше воно робило лише запит на соціум, але
певний час він залишався не задоволеним із-за відсутності мови, категоріального
мислення і найпростіших культурно-етичних норм.
Продовжуючи логіку, яка породжена дискусією, заслуговує на увагу і інша догадка
про те, що виробництво знарядь праці, яке здійснювалось ще досвідомо, у "тваринній
формі", мало своїм наслідком послаблення і руйнування інтенсивної основи поведінки
предків людини.
Користуючись даним положенням, відомий філософ Ф.Ніцше робив припущення,
що людина походить від "хворої тварини", деградованого гуманоїда.
Звичайно, до даної теми людство буде постійно звертатись. Але цілком ясно, що
інтенсивне виготовлення знарядь ставало все більш несумісним з "тваринною формою",
всередині якої воно повільно, але розвивалось. Через це даний процес диктував
необхідність нового, надбіологічного об’єднання, яке б відповідало потребам
виробничо-господарської концепції індивідів. І вирішити це завдання можна було лише
при сприянні вторинних засобів соціалізації.
При первіснообщинному ладі розвиток продуктивних сил був такий низький, що
вся праця у процесі виробництва ледве забезпечувала існування членів общини.
Інтереси людини в розвитку знарядь праці, як і в цілому у виробництві матеріальних
69