Page 64 - 6249

(інструментів), які являють собою такі види, як знаряддя ручної праці, знаряддя
розумової праці і знаряддя життєдіяльності людини (окуляри, слухові апарати), машини
(виробничі, транспортні, військові), апаратура управління машинами, технологічне
виробництво і соціально-економічні процеси.
Вихідним пунктом у науковому розумінні розвитку техніки згідно з її існуючими
видами виступає аналіз взаємовідношення її з людиною у процесі її трудової діяльності.
Важливо мати ясне уявлення про місце техніки в цьому процесі. Вона в ньому займає
проміжне положення між людиною і предметом праці.
У своєму розвитку техніка пройшла декілька історичних етапів. Критерієм їх
встановлення заведено вважати перехід виробничо-технологічних функцій від людини
до техніки. Згідно з даним критерієм у розвитку техніки можна виділити три основні
етапи: 1) знаряддя ручної праці (інструменти); 2) машини (на рівні механізації); 3)
автомати (машини на рівні автоматизації).
Характерною особливістю першого етапу є те, що людина є матеріальною основою
технологічного процесу, а знаряддя праці лише подовшують і посилюють його органи,
які зайняті в матеріальному виробництві. Праця при цьому має яскраво виражений
ручний характер.
Другий етап відрізняється від першого тим, що основою технологічного процесу
стає машина. Фізичну працю виконують технічні засоби. Підсилюється інтелектуальна
роль людини. Праця стає механізованою.
Все більшу роль у сучасному виробництві починає відігравати третій етап, який
характеризується вільним типом зв’язку людини і техніки. На даному етапі людина
перестає бути безпосередньою ланкою технологічного ланцюга. Вона використовує свої
здібності головним чином у творчому управлінні виробництвом, яке починає все більше
визначатися зростаючим рівнем автоматизації.
Розвиток сучасної техніки більше, ніж будь-коли, обумовлений розвитком науки,
яка відіграє провідну роль по відношенню до технічних засобів. Справа в тому, що
технічні нововведення здійснюються шляхом впровадження науково-технічних знань. У
свою чергу потреби розвитку техніки стимулюють і спрямовують наукові дослідження
(особливо прикладного характеру). Лабораторна техніка і техніка наукових
експериментів створюють нові можливості для оволодіння законами природи.
Технічні науки являють собою особливим чином організовані системи знань.
Логічна структура технічних наук має три рівні взаємозв’язаних знань:
1) технічні науки реально невіддільні від природничих знань; 2) власне технічні, в
тому числі технологічні; 3) соціально-технічні.
На всіх трьох рівнях технічної науки існують відносно самостійні емпіричні
компоненти знань. Разом з тим в їх структурі може функціонувати і розвиватись також
теоретичне знання, якщо та чи інша технічна наука досягла відповідної стадії розвитку.
Технічні науки відрізняються і за рівнем загальності. Відповідно і технічні теорії,
які знаходяться в їх складі, також характеризуються різним рівнем загальності.
Особливість першого рівня полягає в тому, що теоретичні знання можуть виявитись
загальними відносно до цілої групи технічних наук. Наприклад, класична механіка
входить у структуру технічних основ більшості технічних наук. На відміну від цього
теорії, які узагальнюють власне технічні знання, мають звичайно специфічний,
локальний характер.
Слід відмітити підсилюючу роль по відношенню до технічних наук інтегративної
64