Page 118 - 6239

де і = 1, ..., п – число паралельних ділянок різного діаметру d i,
λ it – теоретичне значення коефіцієнта гідравлічного опору для
кожної з паралельних ниток.
При послідовному з'єднанні лінійних ділянок різного
діаметра d i, і різної довжини L i, коефіцієнт гідравлічної ефек-
тивності системи
n  L
 it i
5
2
E  i 1 d i . (8.24)
s
n
L
  it i
5
i 1 d E i 2
i
Формули (8.23) і (8.24) є рекурентними й дозволяють
визначити коефіцієнт гідравлічної ефективності довільної
складної газотранспортної системи в умовах квазістаціонар-
ного режиму, якщо відомі коефіцієнти гідравлічної ефектив-
ності кожної з її ділянок. Проте практично важливою є зворо-
тна задача: визначити коефіцієнти гідравлічної ефективності
кожної з ділянок, якщо відомий коефіцієнт гідравлічної ефек-
тивності системи. Ця задача є такою, що невизначеною, оскі-
льки з одного рівняння, що є комбінацією (8.23) і (8.24), слід
визначити стільки невідомих, скільки ділянок має система.
Для усунення цієї невизначеності передбачається виконувати
технологічні зміни системи транспорту газу шляхом відклю-
чення окремих ділянок і в цей період здійснювати виміри, не-
обхідні для розрахунків коефіцієнта гідравлічної ефективності
системи. Якщо система складається з п лінійних ділянок, то
необхідно виконати (п – 1) технологічних переключень. Однак
у моменти переключень буде виникати нестаціонарність руху
газу в газопроводі, що не дозволить визначити параметри для
розрахунку коефіцієнтів гідравлічної ефективності Е сj системи
на кожному технологічному переключенні. Очікувати трива-
лий період часу встановлення нового стаціонарного режиму
також не можливо, оскільки в процесі відключення деяких лі-
нійних ділянок можливі перерозподіли рідини між ділянками,
117