Page 117 - 6239

лельних ниток з лупінгами та вставками, прийнято визначати
відношенням пропускної спроможності системи на даний мо-
мент експлуатації до її проектної (розрахункової) величини. У
цьому плані розрахунки не викликають ніяких ускладнень.
Проте у практиці експлуатації газотранспортних систем з ме-
тою оптимізації їхнього обслуговування потрібно визначити
коефіцієнти гідравлічної ефективності не всієї системи зага-
лом, а кожної з паралельних ниток, що входять до системи,
або ділянок цих паралельних ниток. У цьому плані виникають
ускладнення, оскільки витрата газу вимірюється на практиці
сумарною по всіх нитках системи, а для визначення коефіціє-
нтів ефективності кожної з ниток необхідно знати його розпо-
діл між паралельними нитками. Відомо, що в паралельних си-
стемах газопроводів витрата між нитками розподіляється обе-
рнено пропорційно їхньому фактичному гідравлічному опору.
Отже, для оцінки розподілу витрати між нитками необхідно
знати фактичні значення коефіцієнтів гідравлічного опору
кожної нитки, що є кінцевою метою визначення ефективності.
Таким чином, задача визначення коефіцієнтів гідравлічної
ефективності паралельних систем газопроводів фактично є та-
кою, що не розв’язується. Необхідно мати додаткові умови,
які давали би можливість оцінити розподіл витрат газу між
паралельними нитками системи.
Аналізуючи рівняння стаціонарного руху газу в газоп-
роводі, шляхом нескладних перетворень можна одержати за-
лежності, що пов'язують коефіцієнт гідравлічної ефективності
системи загалом з коефіцієнтами гідравлічної ефективності
окремих її ділянок. За умови паралельного з'єднання лінійних
ділянок така залежність може бути представлена у вигляді

n  d  0,5
E i   i 
E  i 1   it  , (8.23)
n
n    d  i 0,5

i 1   it  
116