Page 113 - 6239

P U P U
M  1 , M  2 ,
1
z R T 1  1 2 z  2 R T 2
M  M   M ,
1
2
де M  m – маса газу, що була стравлена; m – масо-
ва витрата газу через свічку;  – час стравлювання.
Тоді об’єм рідини в газопроводі
 d 2  M
W  L  . (8.14)
4 P 1  P 2
z R T  1 z R T  2
1
2
Якщо об’єм рідини перевищує 20 % від об’єму трубоп-
роводу V тр, а P  1 P  2 1,0 МПа , то точність методу – близько
8 %.
Точність розрахунків по (8.14) окрім точності вимірю-
вальних приладів Визначають кількістю стравленого газу ΔМ,
величиною якого Визначають різниця тисків Р 1 і Р 2.
Через тривалу зупинку магістрального газопроводу і
великий об’єм газу, що стравлюється, запропонований спосіб
визначення кількості рідини в порожнині трубопроводу стає
економічно невиправданим. З метою усунення вказаного не-
доліку запропонована модернізація описаного методу.
Суть модернізованого методу є в тому, що за умов
квазістаціонарного режиму вимірюють початкові і кінцеві
значення тисків Р п і Р к і температур Т п і Т к. За відомими ста-
ціонарними моделями за результатами замірів можуть бути
розраховані середні значення тиску Р сер1 і температури Т сер1.
Далі закривається охоронний кран на початку ділянки, що до-
сліджується, а наступна КС продовжує працювати на мініма-
льних обертах ГПА. При цьому відбувається спорожнення ді-
лянки газопроводу. На протязі деякого проміжку часу  ве-
деться запис витрати газу на вході в наступну КС. Таким чи-
ном може бути побудована функція витрати газу в часі в кінці
ділянки М(L, t) = V(t) з початковим значенням М 0, характер-
112