Page 123 - 6239

Рівняння (8.27) і (8.28) дозволяють знайти фактичні
значення коефіцієнтів гідравлічного опору системи в станах
відключення кожної з ділянок і потім за (8.26) знайти коефі-
цієнти гідравлічної ефективності системи в цих станах.
Визначені в такий спосіб значення коефіцієнтів гідрав-
лічного опору на різних ділянках системи приймаються як
початкові наближення у наведеному нижче ітераційному ал-
горитмі.
1 Для кожної з технологічних схем, що відрізняються
відключенням одної з лінійних ділянок, будуються розрахун-
кові схеми і за наведеною вище методикою розраховуються
зміни в часі тиску, температури та витрати на границях систе-
ми.
2 Порівняння розрахункових показників із фактичними
дозволяє визначити максимальну погрішність. Досвід показує,
що найефективнішою для розрахунків є похибка за тиском.
3 Для одної з ділянок системи змінюється коефіцієнт
гідравлічного опору від початкового наближення в бік його
збільшення з дискретним кроком. Після цього повторюються
розрахунки характеру зміни параметрів на границях ділянки
та Визначають максимальна погрішність у порівнянні з фак-
тичними даними. Якщо при цьому максимальна погрішність
зменшується, то коефіцієнт гідравлічного опору обраної діля-
нки змінюють у тому ж напрямку й процедуру повторюють.
Якщо ж максимальна похибка при цьому зростає, то зміню-
ють величину коефіцієнта гідравлічного опору на один крок у
зворотний бік і процедуру повторюють.
4 Після досягнення мінімальної розбіжності розрахун-
кових і фактичних даних вибирають значення ефективності
наступної ділянки, для якої вся процедура повторюється.
5 По закінченні розрахунків за всіма розрахунковими
схемами повертаються до початкової та процедура повторю-
ється.

122