Page 138 - 6225

«одружитися», гарбуза дати «відмовити тому, хто
сватається»;
2) у використанні національних власних назв.
Переважно зі специфічним національним забарвленням
використовуються у складі фразем імена людей і клички,
тварин: укр. за царя Панька «дуже давно», мов Кузьма з маку
«недоречно, недоладно або невчасно що-небудь сказати»;
3) у використанні певних слів у співвідносних
компаративних фразеологізмах. Компаративні фразеологізми
завжди є специфічно національними. Пор.: укр. голодний як
вовк (собака) — нім. hungrig wie ein Bär «голодний як
ведмідь», hungrig wie sieben Wölfe «голодний як сім вовків»,
hungrig wie zehn Löwen «голодний як десять левів».
Специфічно національними є також фразеологізми,
побудовані на повторах, співзвуччях (римі): укр. ливцем лити,
ходуном ходити;
4) у частотності слів-відповідників у фразеологізмах.
Так, в українській фразеології поширені фразеологізми зі
словом мак: в голові мак цвіте «хто-небудь недосвідчений,
нерозумний», сісти маком «потрапити в безвихідне, скрутне
становище», як козак з маку, мов Кузьма з маку, вскочити в
мак — усі вживаються в значенні «недоладно, не так, як
треба, сказати або зробити що-небудь», втерти маку «суворо
покарати, добре провчити», як за гріш маку «дуже багато»,
хоч мак сій «дуже тихо», як мак на четверо (бідний) «дуже
бідний», стерти на мак «розтрощити, розбити вщент»; як
маку «дуже багато», не з маком «кому-небудь дуже погано»,
дістати фігу з маком «нічого не одержати», з маком і таком
бути «по-різному; і краще, і гірше», з медом та маком
(промовити) «облесливо, нещиро», як після маку (спати)
«міцно, дуже добре»;
5) слова, ідентичні за основним значенням, можуть
мати різний семантичний обсяг і вступати у фразеологічні
одиниці різними значеннями.
Фразеологія, на відміну від лексики, характеризується
великою варіативністю. Ця варіативність може бути
фонетичною (рос. ноль/нуль без палочки), словотвірні
(животы/животики надорвать), лексичні (налететь/

138