Page 21 - 6213

сучасної української педагогіки і практичній діяльності школи з

формування підростаючого покоління незалежної України. Цінним для

теорії та практики навчання в сучасній школі є його підручник для

педагогів «Загальні методи навчання». У ньому детально проаналізовано

філософсько-психологічні засади навчально-пізнавальної діяльності учнів,

принципи і методи навчання, шляхи активізації учнів у процесі

застосування різних методів навчання. Головна заслуга педагога –

створення національної педагогіки, яка відповідає ментальності,

історичній місії, потребам державного будівництва українського народу.

Справжнє виховання є глибоко національним за своєю сутністю,

змістом, характером і забезпечує виховання дітей на культурно-

історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах,

багатовіковій мудрості, духовності. «Національне виховання забезпечує
кожній нації найширшу демократизацію освіти, коли її творчі сили не

будуть покалічені, а значить, дадуть нові оригінальні, самобутні скарби
задля вселюдного поступу: воно через пошану до свого народу виховує в

дітях пошану до інших народів...» (Софія Русова). Воно є конкретно-
історичним виявом загальнолюдського гуманістичного і демократичного

виховання. Таке виховання забезпечує етнізацію дітей як необхідний і

невід'ємний складник їх соціалізації. Національне виховання духовно

відтворює в дітях народ, увічнює в підростаючому поколінні специфічне,

самобутнє, що є в кожній нації, і загальнолюдське, спільне для всіх націй.

Етнізація – наповнення виховання національним змістом, що

забезпечує формування в особистості національної самосвідомості.

«Все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, що

інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування

однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді

би широкими «вселюдськими» фразами прикривати своє духовне

відчуження від рідної нації» (І. Франко,«Поза межами можливого»).

22