Page 73 - 6194
P. 73

пересуваючись по поверхні Землі, материки зайняли сучасне
                            географічне положення.
                                   Відповідно  сучасним  уявленням  про  розвиток  Землі,
                            літосфера розбита на глобальні та менші за розмірами плити,
                            що рухаються по відносно пластичній астеносфері. До числа
                            найбільш великих плит належать Тихоокеанська, Євразійська,
                            Північноамериканська,  Південноамериканська,  Африканська,
                            Індо-Австралійська, Антарктична. Складаються вони з давньої
                            (4  млрд.  років)  континентальної  кори  за  виключенням
                            Тихоокеанської плити, вік якої не перевищує 180 млн. років.
                            Переміщення  плит  за  рік  вимірюється  сантиметрами,  а  за
                            геологічний час - тисячами кілометрів. При цьому континенти
                            дрейфують  разом  з  материками.  В  місцях  розсування  плит
                            відбувається нарощування земної кори внаслідок заповнення
                            швів  вулканічними  лавами.  З  протилежного  боку  плити
                            зближуються та відбувається зіткнення і занурення океанічної
                            літосфери  у  глибину  мантії.  Там  кора  переплавлюється  і
                            включається  в  поновлений  цикл.  При  цьому  зберігається
                            сталість об'єму Землі і її складових оболонок.
                                   Землетруси  за  своєю  природою  є  одним  з  найбільш
                            грізних  явищ  на  планеті  Земля.  Вони  породжуються
                            ендогенними  процесами  в  земних  надрах.  Землетруси  -  це
                            коливання  поверхні  і  надр  Землі,  викликане  раптовим  і
                            швидким  зміщенням  крил  існуючих  або  заново  утворених
                            тектонічних  розривів.  Землетруси  здатні  передаватися  на
                            значні  відстані.  Крім  класичних  землетрусів,  вони  можуть
                            виникати  в  результаті  сильних  гірських  обвалів,  підземних
                            ядерних  вибухів,  вулканічної  діяльності  тощо.  Однак  їх
                            масштаби,  порівняно  із  землетрусами  планетарного  типу,
                            досить малі.
                                   Вивченням землетрусів займається одна з геологічних
                            наук,  яка  називається  сейсмологією.  Всі  явища,  пов’язані  з
                            виникненням       і    проявом     землетрусів,     називаються
                            сейсмічними явищами. Залежно від інтенсивності прояву, всі
                            сейсмічні  явища  поділяють  на:  мікросейсмічні  (які  можна
                            зареєструвати     тільки    за    допомогою       сейсмографів);
                            макросейсмічні  (які  вловлюються  органами  чуття  людини);
                            мегасейсмічні (які супроводжуються значними порушеннями
                            в земній корі).
                                   Землетруси належать до одних з найбільш поширених
                            явищ на нашій планеті. Щорічно на Землі відбуваються сотні
                            тисяч  слабких  поштовхів,  тисячі  більш  значних  поштовхів,
                            десятки  сильних  землетрусів  і,  в  середньому,  один
                            катастрофічний  землетрус.  При  катастрофічному  землетрусі
                            виникають  власні  коливання  Землі  -  пульсації  земної  кулі  з
                            періодом в десятки хвилин.

                                                           72
   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78