Page 69 - 6194

посилення або послаблення процесу. Вважається, що процес
тектогенезу являє собою безперервно-перервний процес з
періодичним і досить різким наростанням інтенсивності. Він
призводить до суттєвих якісних змін і до перебудови
структури літосфери.
Відносно невеликі максимуми тектонічної активності,
тривалість яких не перевищує перших мільйонів років,
називають тектоно-магматичними фазами. Згущення фаз в
процесі тектогенезу вказує на загальне підвищення
інтенсивності тектонічних рухів в даний проміжок
геологічного часу. Такий тимчасовий проміжок отримав назву
тектоно-магматичної епохи. Тривалість таких епох становить
10-120 млн. років з перервами між ними 30-40, іноді 60-80
млн. років.
Повсюдність тектонічних рухів полягає в тому, що
вони проявляються в кожній частині земної поверхні. У
зв'язку із складністю тектонічних процесів, - неможливо
визначити в кожній окремій точці конкретний тип
тектонічних рухів, що проявляються.
Постійність у часі притаманна усім без виключення
видам тектонічних рухів. Ця властивість проявляється в тому,
що тектонічні рухи проходили у геологічному минулому
Землі, проходять зараз і будуть проходити у майбутньому.
При цьому інтенсивність тектонічних рухів може
змінюватися, але за своєю сукупністю вони постійні у часі.
Залежно від часу прояву, тектонічні рухи поділяються на
давні, новітні та сучасні.
Давні (донеогенові) вертикальні рухи земної кори на
континентах залишили свої наслідки у вигляді фацій і товщ
осадових порід. Це дозволяє вивчати їх геологічними
методами. Однак прямі методи придатні тільки для
дослідження історії розвитку прогинів, оскільки в них
накопичуються осадові відклади. Геологічна історія
формування піднять вивчається побічно за результатами їх
впливу на накопичення осадів у сусідніх прогинах.
Новітні коливні рухи сформували майже весь
сучасний рельєф континентів. Сучасні форми рельєфу земної
поверхні є переважно геологічно молодими. Історія їх
розвитку починається з початку міоцену, а місцями навіть і
пізніше. Встановлено, наприклад, що на місці Кавказу, Альп,
Тянь-Шаню, Кордильєр в кінці палеогену - на початку
міоцену існував, якщо не рівнинний, то дещо горбистий,
рельєф. Лише пізніше розпочався етап, коли на поверхні всіх
континентів піднялися сучасні гірські хребти. Тривалість
цього етапу змінюється від 5 до 20 млн. років. Для вивчення
історії коливних рухів протягом цього періоду застосовуються

68