Page 72 - 6194

сучасні швидкості відображають короткочасні складові
коливного процесу, вплив яких у перспективі геологічного
часу нейтралізується зустрічними коливаннями.
Коливні тектонічні рухи являють собою вертикальні
рухи земної кори різних напрямків, масштабів, швидкостей,
амплітуд та площинного розповсюдження, які змінюють з
часом свої параметри і не створюють складчастих структур.
Коливні рухи суттєво впливають на процеси седиментації
осадових порід, зумовлюючи розташування на земній
поверхні основних областей знесення і накопичення осадів.
Амплітуда рухів безпосередньо впливає на товщину
накопичених осадів.
Коливні тектонічні рухи є також основною причиною
ритмічної будови осадових товщ, обумовлюючи утворення
головних елементів шаруватої будови товщі. Поряд з цим
вони впливають і на склад осадових гірських порід,
викликаючи переміщення берегових ліній басейну та інші
зміни фізико-географічних умов.
Багаточисельні геологічні дані підтверджують
багатократність вертикальних рухів земної кори, що є
важливою тектонічною особливістю. Повторення рухів може
відбуватись як в одному напрямі, так і в різних, тобто вгору і
вниз. Така особливість яскраво проявляється при вивченні
коливання рівня Придніпровської низини. Так, на початку
юрської епохи ця низина була покрита водою, а в кінці значно
молодшої ранньокрейдової епохи море відступило.
Процес наступу моря на сушу, в результаті опускання
окремих ділянок земної кори, отримав назву трансгресії, а
процес відходу моря від суші внаслідок її підняття має назву
регресії.
Складнішу роль у розвитку земної кори відіграють
горизонтальні тектонічні рухи. Вони відбуваються переважно
одночасно з вертикальними, переважаючи їх як за
масштабами, так і за видами геологічної роботи.
Горизонтальні тектонічні рухи літосфери призводять до
переміщення окремих її ділянок на десятки і сотні кілометрів,
утворення зсувів і насувів, формування гірських систем,
острівних дуг, серединно-океанічних хребтів тощо.
Результати палеомагнітних досліджень, вивчення
природних умов основних періодів розвитку Землі,
палеонтологічні знахідки, порівняння літологічного складу
порід окремих материків, вивчення конфігурації материків, -
дали змогу припустити, що раніше суша займала зовсім інше
положення на земній поверхні. Можливо, що материки являли
собою єдине ціле - гіпотетичну Гондвану і Лавразію. І тільки
протягом тривалого геологічного часу, поступово

71