Page 142 - 6194

Залежно від ступеня розвитку процесів
торфоутворення та оглеєвання розрізняють велику кількість
видів болотяних грунтів.
Основні закономірності географічного поширення
ґрунтів.
Географія ґрунтів – розділів ґрунтознавства, який
вивчає закономірності просторового поширення ґрунтів, і є
основою їх обліку і оцінки як природного ресурсу. Важливу
роль в розвитку географії ґрунтів відіграє картографія.
Географія ґрунтів одночасно вивчає закономірності
просторових змін ґрунтів і причини цих змін. Причинами
просторових змін ґрунтів є просторові зміни факторів
ґрунтоутворення (клімату, грунтоутворюючих порід, рельєфу,
рослинності і тваринного світу, діяльності людини, тривалості
ґрунтоутворення, тощо). Основними законами географії
ґрунтів є:
– закон горизонтальної зональності – основні типи
ґрунтів поширені на поверхні континентів земної кулі
широкими смугами (зонами), які послідовно змінюють одна
одну відповідно до зміни клімату, рослинності та інших
факторів ґрунтоутворення;
– закон вертикальної зональності – в гірських
системах простежується послідовна зміна типів ґрунтів у міру
наростання абсолютної висоти від підніжжя гір до їх вершин у
зв’язку зі зміною-клімату, рослинності та інших факторів
ґрунтоутворення;
– закон фаціальності ґрунтів – полягає в тому, що
місцеві провінціальні (фаціальні) особливості клімату
зумовлюють появу специфічних місцевих ознак ґрунтів і
навіть формування інших типів. Така різноманітність
зумовлена неоднаковою континентальністю клімату,
неоднаковим сезонним розподілом опадів тощо;
– закон аналогічних топографічних рядів – полягає в
тому, що поширення ґрунтів на великих територіях (в межах
зон) зумовлене переважно впливом рельєфу,
грунтоутворюючими породами та іншими місцевими умовами
ґрунтоутворення.
Грунтово-географічне районування – це поділ
території на грунтово-географічні регіони, однорідні за
структурою ґрунтового покриву, поєднанням факторів
ґрунтоутворення і можливостями сільськогосподарського
використання.
Опорними одиницями грунтово-географічного
районування є: на рівнинних територіях — ґрунтова зона, в
горах — гірська ґрунтова провінція.

141