Page 144 - 6194

обумовлена змінами кліматичних і рослинних умов.
Вертикальні грунтові зони істотно відрізняються від
грунтових зон на рівнинах. У гірських поширені своєрідні
грунтові типи, які не зустрічаються на рівнинах, наприклад
гірничо-лугові, гірничо-дернові, гірничо-лісові бурі, гірські
коричневі грунти. Разом з гірськими грунтами поширені
грунтові типи рівнин (тундрові, підзолисті, чорноземні).
У горах в зміні грунтових поясів по висоті можна
виявити деяку закономірність. Нижній пояс у підніжжя схилу
представлений грунтами горизонтальної грунтової зони, в
межах якої розташований гірський масив. В той же час схема
вертикальної зональності грунтів в гірських районах набуває
різної структури. Часто спостерігається порушення в
зональності, оскільки окремі грунтові зони вклинюються або
зміщуються по висоті.
1 Ґрунти полярного поясу
В межах полярного поясу виділено дві полярні області:
Північно-Американська і Євразійська. В межах Євразійської
області виділено дві ґрунтові зони: арктичну і субарктичну
(тундрову). В ґрунтоутворенні арктичної і субарктичної зон
багато спільних рис.
Зона арктичних ґрунтів формується в умовах
морозного фізичного вивітрювання. Для водного режиму
характерна контрастність вологості протягом року. Ґрунтовий
покрив арктичної зони — це комплекс арктичних ґрунтів-
плям і арктичних ґрунтів під рослинністю. Фони формуються
в передгір’ях та на морських терасах. Основними
грунтоутворюючими породами є щебенюваті і кам’янисті
породи. Арктичні ґрунти містять мало гумусу (1 – 2 %, інколи
до 6 %), реакція грунтового розчину слабкокисла або
нейтральна (рН = 6,0 – 6,5), сума увібраних катіонів не
перевищує 12—15 мг-екв на 100 г ґрунту, ступінь насиченості
основами 96 – 99 %. У складі органічної речовини
переважають фульвокислоти. Відношення Сг : Сф = 0,4 – 0,5.
В ґрунтах зони багато рухомих форм заліза.
Зона тундрових ґрунтів формуються на різноманітних
породах четвертинного періоду та сучасних льодовикових,
водно-льодовикових, морських, озерних та інших відкладах
різного механічного складу. Характерною особливістю тундри
є відсутність лісу. Інтенсивність розкладання органічних
решток в тундрі низька. Тому на поверхні ґрунту формується
підстилка з напіврозкладеної органічної маси. Зональним
типом ґрунтів тундрової зони є тундрові глейові ґрунти, які
мають високу щільність, низьку пористість, слабку аерацію і
низьку водопроникність.

143